35% населення вважає, що застосування штучного інтелекту негативно впливає на якість медіа-контенту, згідно з дослідженням USAID-Internews.
Попри позитивні приклади у медіа, використання ШІ вважать одним із способів обману та маніпуляції у створенні медіаконтенту.
Про використання штучного інтелекту для створення новин обізнані 64% респондентів в Україні. Проте лише 16% вважає, що це робить контент кращим. Про це йдеться у щорічному дослідженні USAID-Internews "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році", презентованому сьогодні, 7 листопада, в "Укрінформі".
Серед різноманітних застосувань штучного інтелекту в медіа найчастіше наводять чат-бота ChatGPT, телеведучих, створених за допомогою AI, голосових асистентів та технології синтезу голосу.
35% опитаних вважають, що технології штучного інтелекту погіршують якість новин. 33% респондентів не мають чіткої думки з цього приводу. Лише 16% вважають, що такі технології покращують контент.
Усвідомлення застосування штучного інтелекту для генерування медіа-контенту.
Дослідження, проведене в рамках фокус-груп, показало, що учасники вважають, що контент, створений штучним інтелектом, включаючи дезінформацію, все ще можна відрізнити від матеріалів, створених людьми. Проте варто зазначити, що технології швидко еволюціонують і можуть незабаром стирати ці межі.
На їхню думку, штучний інтелект є одним із етапів технологічного прогресу, і стане широко розповсюдженим явищем у майбутньому.
Ось деякі характеристики, які вказують на те, що контент був створений за допомогою штучного інтелекту:
Загалом, за результатами дослідження, більшість опитаних має негативне ставлення до впровадження штучного інтелекту у процес створення медіаконтенту. Вони вважають це явище способом обману та маніпуляцій, а також вбачають у ньому загрозу для робочих місць.
Дослідження під назвою "Ставлення до українських медіа та рівень довіри у 2024 році" було проведено компанією InMind за ініціативою міжнародної неприбуткової організації Internews Network, яка здійснює "Медійну програму в Україні" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Головною метою цього дослідження є аналіз медіа-звичок українців, оцінка їхньої довіри до медіа та вразливості до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань.
У ході дослідження було проведено опитування 3 000 осіб, які проживають у містах України з населенням понад 50 000. Опитування охопило такі області: Київська, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та Чернівецька. Дослідження має похибку вибірки не більше 2,5%.
Було проведено ряд особистих інтерв'ю, а також фокус-групи з різними категоріями українців. Серед учасників були мешканці малих містечок, що знаходяться поблизу зон бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військові Збройних сил України; українці, які перебралися до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; а також жителі тимчасово окупованих територій і регіонів, де тривають активні бойові дії, таких як Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області.
Інтерв'ю та фокус-групи були організовані в період з травня по липень 2024 року.
Детально ознайомитися із дослідженням "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році" можна за посиланням.
