4 листопада у Львові відбудеться прощання з чотирма героями, які захищали Україну.

У понеділок, 4 листопада, Львів проведе в останню путь військових Івана Єгорова, Юрія Сапронова, Павла Бардія та Сергія Ткаченка, які захищали Україну від агресії російських загарбників. Інформацію про це оприлюднили в пресслужбі Львівської міської ради.

Церемонія поховання військових Івана Єгорова, Юрія Сапронова та Павла Бардія стартує о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Івана Єгорова та Юрія Сапронова похоронять на Личаківському кладовищі, а Павла Бардія - на Голосківському.

Чин похорону воїна Сергія Ткаченка розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Відтак, орієнтовно о 14:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Сергія Ткаченка буде поховано на Личаківському цвинтарі.

Іван Єгоров, відомий як "Гора", народився 8 липня 1996 року і пішов з життя 26 жовтня 2024 року. Він походив із селища Козацьке, розташованого в Херсонській області.

Походить з відомого козацького роду Єгорових, славного на теренах Херсонщини.

Навчався в Ліцеї № 1, названому на честь Олександра Довженка, що знаходиться під керівництвом Новокаховської міської ради. Після цього я продовжив освіту в Новокаховському політехнічному фаховому коледжі, який є частиною Національного університету "Одеська політехніка". Вищу освіту отримав в Одеській політехніці за спеціальністю "Електротехніка та електротехнології". Тут я також завершив навчання і здобув магістерський ступінь у сфері "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка".

Після закінчення навчання я почав займатися продажем автомобілів.

З початком широкомасштабної агресії сім'я Івана Єгорова була вимушена залишити свій дім. У 2022 році він разом із вагітною дружиною переїхали до Львова. Тут Іван знайшов роботу в ресторанному бізнесі, захопився риболовлею та активно займався спортом, зокрема рафтингом, лижами та катанням на ковзанах. Він також мав пристрасть до літератури і, за словами своїх близьких, любив все живе навколо. Іван особливо обожнював свого маленького сина.

Пізніше приєднався до Збройних Сил України. Брав участь у виконанні бойових місій, спрямованих на захист суверенітету та територіальної цілісності країни в Донеччині, служачи в складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

У Івана Єгорова, Героя, залишилися його мати, дружина, дворічний син, сестра, а також близькі родичі та друзі.

Вчився в Ліцеї № 18 Львівської міської ради. Після завершення навчання, разом із батьком, вирішив стати автослюсарем і почав свою професійну діяльність.

Служив в армії в Львові. Після завершення служби спробував себе в різних професіях, зокрема, займався охороною майна, а пізніше працював експедитором. У вільний час захоплювався риболовлею, мав пристрасть до природи та прогулянок лісовими стежками.

З початком широкомасштабної агресії з боку Росії я став на захист рідної землі від окупантів. У складі 15-го гірсько-штурмового Севастопольського батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової закарпатської бригади оперативного командування "Захід" Збройних Сил України я виконував завдання з оборони незалежності та суверенітету України.

У Юрія Сапронова залишився брат із родиною.

Навчався в Ліцеї №5, який носить ім'я Іванни та Іллі Кокорудзів, під егідою Львівської міської ради. Потім отримав вищу освіту в Національному університеті "Львівська політехніка", де спеціалізувався на менеджменті.

Після закінчення навчання я деякий час трудився в галузі охорони майна у Львові. Я завжди вирізнявся своєю комунікабельністю і обожнював спілкуватися з друзями.

У 2015 році, керуючись власними переконаннями, уклав контракт зі Збройними Силами України. Брав участь у бойових операціях, спрямованих на захист суверенітету та територіальної цілісності своєї країни, служачи в 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила, що входить до складу оперативного командування "Захід" Сухопутних військ ЗСУ. За виявлену особисту відвагу та старанну службу отримав численні нагороди.

У Павла Бардія є матір, дві сестри та брат.

Навчався у Середній загальноосвітній школі № 72.

Після того, як закінчив школу, ще будучи підлітком, я здобув досвід роботи майстром-вкладальником у торговому центрі "InVar". Пізніше моє професійне життя продовжилося у приватному підприємстві "Флоор Бест" у Львові. Я завжди мав талант до малювання, створював комікси власноруч, захоплювався відеоіграми та багато часу проводив за читанням книг.

З початком широкомасштабної агресії з боку Російської Федерації, незважаючи на відсутність попереднього бойового досвіду, він добровільно вирішив стати на захист своєї батьківщини від загарбників. Завдяки швидкій адаптації та креативному підходу, він швидко освоїв управління безпілотниками. Воював на сході країни в складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Сергія Ткаченка залишилися мама, син та молодший брат.