"Сила волі допомогти перевищує страх": прикордонник бригади "Гарт" на ім'я Танос.
Під час його першої медичної допомоги на фронті, легеню пробив осколок, а кров била ключем. Хоча юнак був молодим і ще не мав достатнього досвіду, його прагнення допомогти виявилося сильнішим за страх. Він зміг врятувати життя, а саме завдяки його діям, чийсь коханий чоловік, люблячий син і батько повернувся додому. Він згадує, що це було надзвичайно страшно, але бажання підтримати і врятувати людей перемогло паніку.
22-річний Ярослав, відомий під псевдонімом Танос, бере участь у бойових діях на Харківщині. У 2022 році він проходив строкову службу. Після початку повномасштабної агресії Росії вирішив укласти контракт на службу. Спочатку він охороняв кордон на півдні України, але згодом отримав запрошення приєднатися до бойового підрозділу. Так він потрапив до бригади "Гарт" і разом зі своїм підрозділом вирушив захищати Вовчанськ.
Перші бойові виходи він згадує з гордістю, адже зміг подолати свій страх, взяти себе в руки і навіть врятувати людину.
Моя місія полягає у стримуванні ворога від просування в нашій зоні. Я уважно слідкую за своїм сектором, і в разі атаки завжди готовий відбити наступ. Ситуація в нашому напрямку складна, адже виникають різноманітні обставини. Найчастіше нас обстрілюють з мінометів та "Градів", а останнім часом з’явилася велика кількість FPV-дронів і безпілотників, які скидають вантажі. Перша моя евакуація сталася саме через такий скидання, - ділиться своїм досвідом прикордонник.
Тоді сусідня позиція була атакована з реактивної системи залпового вогню "Град", і навколо спалахнули пожежі. Хлопці кинулися на допомогу своїм побратимам. Поки вони намагалися загасити вогонь, ворожий безпілотник скинув вибуховий пристрій. Один з прикордонників отримав серйозні поранення. Ярослав, почувши крики, поспішив на їхній бік. Він виявив у потерпілого великий отвір на місці легень, з якого текла кров. Танос не розгубився і почав тампонувати рану, після чого перев'язав її і передав постраждалого евакуаційній команді. Наразі військовому надають професійну медичну допомогу в лікарні.
Перше, що відчув — це шок, але паніку відкладати не було часу, адже прагнув допомогти. В той момент здавалося, що вибратися звідти живим буде неможливо. Сухий ліс палав навколо, і на нас обрушувалися удари з артилерії та з повітря. На щастя, Господь захистив, - ділиться спогадами Танос.
