Данилишин висловив думку щодо недоцільності гнучкого валютного курсу | Еспресо
Крім того, цей процес супроводжувався поодинокими істериками типу того, чого не запровадили раніше. І хто не давав? Вдалий термін "керована гнучкість" - куди скерували - туди він і зігнувся.
Відомо, що в періоди неринкової турбулентності фіксовані курси дозволяють краще стабілізувати ситуацію, оскільки вони не залежать від змін валютних настроїв, викликаних волатильністю ринків. Є й інші суттєві переваги фіксації обмінного курсу, такі як - покращення умов для інвестиційного імпорту, підвищення передбачуваності для бізнесу, спрощення інтеграційних процесів в рамках зовнішньополітичних союзів, які передбачають доступ до кредитних програм.
Відомі світові фахівці, включаючи представників міжнародних фінансових установ, постійно акцентують увагу на позитивних аспектах фіксованого курсу в певних умовах.
Що ми насправді маємо?
Протягом року функціонування режиму керованої гнучкості спостерігалося значне зростання валютного попиту. В період з січня по вересень 2024 року Національний банк України витратив 23,4 мільярда доларів США на підтримку гривні, що на 21% більше в порівнянні з попереднім роком. У вересні середньоденні валютні інтервенції НБУ досягли 153 мільйонів доларів США, що вдвічі перевищує показники на початку року.
Населення відіграє ключову роль у зростанні попиту на іноземну валюту. У порівнянні з минулим роком, обсяги купівлі валюти зросли в 3,5 рази. Протягом останніх 12 місяців українці придбали 10,6 мільярда доларів, а з початку 2024 року ця сума склала 8,2 мільярда доларів.
Можна зазначити, що у 2024 році громадяни використали 33% зовнішньої допомоги, яку отримав уряд, для викупу своїх валютних заощаджень!
Протягом 15 банківських днів жовтня 2024 року населення придбало 977 мільйонів доларів США іноземної валюти. У той же період жовтня 2023 року обсяг купівлі становив 576 мільйонів доларів, що демонструє зростання на 70%.
У жовтні минулого року Національний банк України запровадив систему гнучкого курсоутворення. Цей крок викликав миттєвий сплеск нового попиту на валюту. Жовтень 2023 року відзначився рекордними показниками з початку військових дій, як за обсягами валютних інтервенцій НБУ, так і за купівлею валюти населенням. У цей період Національний банк реалізував 3,3 мільярда доларів, з яких 0,7 мільярда доларів було продано фізичним особам.
Згідно з міркуваннями НБУ, з часом попит на валюту мав би знизитися. Проте, через рік ці очікування не справдилися: попит не лише залишився на високому рівні, але й значно зріс.
Читайте також: Економіка та облікова ставка НБУ: суперечності наростають
Скільки б коштів нам не надавали партнери, НБУ все одно зосереджує свої зусилля на політиці валютної лібералізації, і з часом це стає дедалі помітнішим. Нерозумна витрата валютних резервів послаблює економічну стійкість до можливих валютних криз у майбутньому.
У своєму останньому меморандумі Міжнародний валютний фонд знизив прогноз структурного дефіциту платіжного балансу України на 2024 рік, зменшивши його на 1,6 мільярда доларів до 40,5 мільярда доларів за рік (у порівнянні з попереднім аналізом, проведеним у червні 2024 року). Цю суму можна умовно розглядати як оцінку додаткових втрат валютних резервів, спричинених невдалими спробами Національного банку України лібералізувати валютний ринок, що призвело до несподіваного зростання попиту на валюту (для НБУ та МВФ). Зокрема, у 2024 році валютні інтервенції НБУ зросли на 21%, тоді як попит на валюту з боку населення збільшився в 3,5 рази.
Валютні прогнози абсолютно неузгоджені. Важко усвідомити, чому в Національному банку України висловлюють жаль з приводу того, що не впровадили гнучкий курс раніше. Якби це сталося, країна могла б втратити ще близько 10 мільярдів доларів у валютних резервів.
Одна з причин ухвалення, на нашу думку, неоднозначних рішень у галузі валютного регулювання полягає в надмірній незалежності НБУ в питаннях встановлення валютного режиму.
Згідно з інформацією Міжнародного валютного фонду, у більшості країн світу вибір режиму валютного курсу (гнучкий або фіксований) здійснюється Урядом або у співпраці з ним, а не вирішується тільки центральним банком, як це має місце в Україні.
Наприклад, у Сербії курс валюти визначається центральним банком у співпраці з урядом, тоді як у Малайзії його встановлює міністр фінансів на основі порад центрального банку.
Ідея такого підходу полягає в тому, що режим валютного курсу -- це вхідний параметр для розбудови валютної та монетарної політики центрального банку, який потім калібрує свої інструменти виходячи із власних цільових показників. Режим валютного курсу має суттєвий вплив на цінову конкурентоспроможність реального сектора, і тому посилення ролі Уряду у прийнятті рішень в даній сфері вбачається обґрунтованим.
Досліджуйте також: Чому показники інфляції стають предметом обговорення.
Тепер перейдемо до теми "успіхів" постгнучкості, які нещодавно оголосив Національний банк України.
1. Впровадження гнучких підходів вирішило проблему наявності численних курсів.
Спірне питання. Множинність валютних курсів виникла не через фіксацію офіційного курсу, а внаслідок завищеного рівня цієї фіксації. Вона б зникла так само, якби офіційний курс було встановлено на новому, більш обґрунтованому рівні. Однак найголовніше в іншому. НБУ запевняв, що відмова від фіксації допоможе заощадити валютні резерви. Насправді ж ми спостерігаємо збільшення інтервенцій НБУ на 20% (і це ще не кінець року)! Отже, усунення множинності курсів, на яких держава нібито "втрачала" валютні резерви, чомусь призвело до додаткових витрат цих резервів.
2. "Волатильність обмінного курсу на готівковому ринку, де населення здійснює купівлю та продаж валюти, значно зменшилася".
Яка з цього користь? Валютний попит серед населення зріс у 3,5 рази! На етапі фіксованого курсу громадяни ще вагалися, в якій валюті краще зберігати свої фінансові активи, але тепер, здається, вони визначили свої пріоритети. У 2024 році населення надає перевагу валютним активам у співвідношенні 15 до 1 в порівнянні з гривнею! Хоча курс і залишався множинним, він мав чітку прив'язку. Коли цю прив'язку скасували, валютні очікування втратили стабільність!
"Збільшилася глибина валютного ринку."
Глибина ринку зросла б у тому ж обсязі, якби НБУ вирішив запровадити новий фіксований курс. Аналізуючи історичні дані, можна помітити, що у 2022 році глибина ринку була значно більшою порівняно з 2023 роком, коли економіка вже діяла в умовах, де внутрішні ціни підвищилися на 25%.
4. "Завдяки тому, що курс може рухатися в будь-який бік, повернулося відчуття валютного ризику. Це -- важлива компонента посилення стійкості".
У теоретичному контексті оцінка валютних ризиків ґрунтується на вивченні впливу ринкових чинників. Це включає в себе аналіз конкурентоспроможності вітчизняних виробників у порівнянні з іноземними (дослідження торгового сальдо), а також вивчення можливостей доступу до зовнішніх ринків капіталу.
В Україні коливання валютного курсу зумовлені не стільки ринковими умовами, скільки прагненнями Національного банку України регулювати обсяги продажу валюти на ринку.
Наш валютний курс не може коливатися в обох напрямках, адже Національний банк України переважно здійснює продаж валюти, майже не займаючись її купівлею. Це стає очевидним для бізнесу та населення, які усвідомлюють ситуацію та формують свої висновки.
Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджету
Крім того, коливання ринків, зумовлені зовнішніми несподіваними подіями, НІКОЛИ не свідчили про "стійкість" ринкової ситуації.
Отже, твердження НБУ про те, що завдяки своєму гнучкому валютному курсу він забезпечив бізнесу можливості для оцінки валютних ризиків, є тезою, яка не відповідає дійсності.
Отже, можна з упевненістю зазначити, що перехід до керованої гнучкості не перетворив обмінний курс на додатковий інструмент макроекономічної політики або механізм для поглинання шоків. Натомість, обмінний курс став джерелом валютних ризиків і шоків. Внаслідок цього, Національному банку України тепер доводиться здійснювати додаткові інтервенції, які зросли на 7 мільярдів доларів у річному вимірі в умовах гнучкого курсу в порівнянні з часами, коли курс був фіксованим.
Очікуване "поглинання шоків" через гнучкість валютного ринку не відбулося внаслідок очевидної слабкості реального сектору економіки та його низької конкурентоспроможності. В Україні бракує достатньої кількості ринкових виробників, які могли б компенсувати валютний дефіцит через ринкові механізми. Валютні очікування були порушені внаслідок скасування фіксованої прив'язки гривні до долара США.
Дехто в НБУ концептуально не розуміє переваг фіксованого курсу для умов України й тому допускається системних помилок, які заподіюють колосальної шкоди як стійкості економіки України, так і можливостям її відновлення і розвитку.
В загальному монетарна сфера виглядає наступним чином:
Ексклюзивно для Еспресо.
Автор: Богдан Данилишин, академік Національної академії наук України.
Редакція не завжди погоджується з думками, які висловлюють автори блогів.