Кабінет Міністрів України - Покращення системи зарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в Україні сприятиме зменшенню фінансового дисбалансу між територіальними громадами, - зазначив Денис Улютін.
Оптимізація процесу нарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в Україні сприятиме зменшенню фінансового дисбалансу в територіальних громадах і дозволить поліпшити якість надання державних послуг.
Про це заявив Перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін під час Круглого столу "ПДФО і громади", організованого 24 жовтня програмою "U-LEAD з Європою"* для обговорення впливу зміни механізму зарахування ПДФО до місцевих бюджетів. Захід об'єднав у дискусії представників Міністерства фінансів України, низки інших українських і міжнародних відомств та експертів проєкту Polaris**.
Обговорення про модифікацію механізму зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів розпочалися після реформування адміністративно-територіального устрою в 2021 році та створення нових територіальних громад.
У Верховній Раді було подано кілька законодавчих ініціатив, що містять різноманітні методи розподілу та обліку податку на доходи фізичних осіб в Україні. З метою формування узгодженої концепції, у Верховній Раді, при Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, було створено робочу групу, яка активно обговорює зареєстровані законопроєкти та розробляє нові ідеї.
Актуальність і значення цієї проблематики відображені також у державних документах, зокрема в Плані дій щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на період 2024-2027 років.
З метою визначення найефективнішого способу зарахування ПДФО фахівці U-LEAD та Polaris розробили моделі, які демонструють, як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на фінансові можливості громад. Результати цього моделювання були представлені під час Круглого столу.
Діюча система оподаткування ПДФО створює нерівність у фінансовому забезпеченні територіальних громад і є вигідною лише для великих міст, де розташовані потужні компанії-роботодавці. Проте, активність населення часто зосереджена у менших містах, селищах і селах, які є передмістями мегаполісів і страждають від цієї ситуації. Наразі близько 1200 громад отримують дотації. Така система не задовольняла громади навіть до початку повномасштабної війни, а тепер різниця в податкових можливостях між громадами ще більше зросла, - підкреслив Денис Улютін.
Він також підкреслив, що одним із ключових завдань, яке перебуває в фокусі уваги Міністерства фінансів, Державної міграційної служби, інших державних установ та органів місцевого самоврядування, є забезпечення точності даних щодо кількості населення.
"Сьогодні залишається невідомою чисельність населення в громадах, що є критично важливим фактором для будь-якої моделі розрахунку ПДФО. Немає єдиної бази даних, яка містила б актуальну та достовірну інформацію про кількість мешканців у кожній територіальній громаді. Під час повномасштабного конфлікту ця проблема ще більше загострилася через тимчасову окупацію певних територій та активну внутрішню міграцію українців," - підкреслив Денис Улютін.
Ще одним завданням, над яким потрібно працювати, є визначення рівня і кількості сервісів, які має гарантувати держава і під які повинна визначатись базова фінансова основа, зокрема і через механізм зарахування ПДФО.
У такій ситуації обґрунтований і об'єктивний вибір найвдалішого механізму зарахування ПДФО виконає одразу два завдання: покращить податкову спроможність громад, зменшить диспропорції між ними та забезпечить належну якість державних послуг.
Також Денис Улютін відзначив важливість додаткових дотацій у бюджеті на вирівнювання спроможності територіальних громад, що постраждали від збройної агресії.
"Це дещо зменшує диспропорцію, хоч і не долає усіх проблем на рівні фінансової забезпеченості територіальних громад. Водночас використання експертизи країн, де податки між територіальними громадами розподіляються гармонійно, може допомогти створити модель, за якої всі громадяни незалежно від проживання у тій чи іншій громаді отримуватимуть однаково якісні державні послуги", - резюмував Денис Улютін.
Інформаційно
* Програма U-LEAD з Європою (Ukraine - Local Empowerment, Accountability and Development, Україна - підсилення на місцях, підзвітність та розвиток) об'єднує вектори співпраці між Урядом України, Європейським Союзом і його державами-членами: Німеччиною, Польщею, Данією і Словенією - для створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка закриває суспільні потреби українців.
Програма Polaris "Підтримка багаторівневого врядування в Україні", запланована на період з 2024 по 2028 роки, отримує фінансування від уряду Швеції. Основною метою цієї ініціативи є зміцнення спроможності місцевих громад в Україні для надання публічних послуг та участі у процесах відновлення, відповідно до стандартів Європейського Союзу. Програма охоплює п’ять ключових напрямків: освіту, фіскальну децентралізацію та бюджетування, адміністративні послуги, місцеве керівництво у відновленні, а також міжнародне співробітництво між громадами. Polaris активно сприяє реалізації реформ в Україні, співпрацюючи з органами місцевого самоврядування, міністерствами, центрами надання адміністративних послуг, дорадчими групами та експертами.