Заклик до жінок та трудова мобілізація: ілюзія чи дійсність?
Інформаційна війна має таку ж значущість, як і бойові дії на передовій. Декілька висловлювань відомих осіб об'єднують українців, в той час як інші викликають тривогу та служать на користь супротивника. Фокус проаналізував останні гучні заяви і роз'яснює, чому не варто сліпо довіряти всьому, що звучить у медіа.
Останніми днями заяви різних спікерів та експертів спантеличили та налякали українців. Так волонтерка Марія Берлінська з нардепкою Марʼяною Безуглою заговорили про призов жінок до лав ЗСУ, а ветеран АТО Мартін Брест заявив про необхідність обкопувати Київ. Також у ЗМІ згадали голову Верховного суду Олександра Мамалуя та так зване пайкування. Фокус розповідає, що з цього може стати реальністю, а на що не варто звертати уваги.
Жіноча мобілізація: чи слід українським жінкам почати підготовку до служби на фронті?
Волонтерка Марія Берлінська підкреслила важливість активнішого залучення жінок до Збройних Сил України. Вона зазначила, що не вважає життя чоловіка менш цінним, ніж життя жінки. Крім того, Берлінська впевнена в тому, що "збереження наших чоловіків є пріоритетом; якщо цього не вдасться, доведеться розглянути можливість мобілізації жінок або, на жаль, погодитися на капітуляцію".
"Якщо вам недостатньо стертих у попіл Маріуполя, Авдіївки, Бахмута та багатьох інших міст, то треба включатися в реальність. Я не хочу, щоб жінки воювали, я не хочу, щоб чоловіки воювали, але я точно знаю, що єдиний спосіб встояти -- це підготувати все суспільство до війни: і чоловіків, і жінок, щоб не воювали наші діти", -- сказала волонтерка.
Співголова громадської ініціативи "Права справа" та військовий експерт Дмитро Снєгирьов в інтерв'ю Фокусу зазначив, що наразі питання мобілізації жінок в Україні не є актуальним. Він пояснив, що спочатку була озвучена інформація від секретаря РНБО Олександра Литвиненка, який виступив з пропозицією про мобілізацію 160 тисяч осіб для зміцнення особового складу Сил оборони. Однак ця інформація має обмежений доступ.
"Тобто це так звана грифована інформація. Відповідно будь-які, скажімо так, сентенції з приводу проведення мобілізаційних заходів є держтаємницею. Тим більше виносити їх на загал і давати можливість ворогу проводити асиметричні дії щодо поповнення особового складу є держзлочином. І відповідно є класифікація статей, під які підпадають подібного характеру заяви і волонтерки, і секретаря РНБО", -- сказав Снєгирьов.
Експерт підкреслив, що в умовах можливого загострення конфлікту та активізації мобілізаційних заходів з боку Росії, не слід обмежуватися лише збільшенням чисельності військ. Це нагадує тактику Другої світової війни, коли відбувалося протистояння «стінка на стінку». Варто врахувати, що мобілізаційний потенціал Росії становить 12-15 мільйонів осіб, тоді як Україні доступно лише 3,5 мільйона. Тож чи доцільно змагатися з супротивником лише за чисельністю особового складу?
Проте основна причина, чому ні секретар РНБО, ні волонтерка не порушують тему зміни тактики та стратегії бойових дій через впровадження нових технологій у Сили оборони, полягає в необхідності збільшення виробництва засобів ураження, які можуть нейтралізувати чисельну перевагу супротивника, -- зазначає він.
Снєгирьов зазначив, що в Україні наразі існують труднощі з артилерійськими снарядами, а також з усім комплексом військово-технічного забезпечення Збройних Сил України. Зокрема, Київ на 80% покладається на постачання з-за кордону.
"Ці особи не повинні обговорювати особливості мобілізаційних заходів, адже ця інформація є конфіденційною. Будь-які суспільні дебати або наративи лише послужать на користь ворога. Перш за все, необхідно підкреслити технологічні можливості Збройних Сил України, які зможуть значно зменшити чисельну перевагу агресора у живій силі," – підкреслив він.
Військовий аналітик, полковник у відставці Збройних сил України Олег Жданов зазначив, що збільшити набір жінок до ЗСУ в Україні реально, але чи є в цьому необхідність — "це питання викликає багато сумнівів".
"У нас сьогодні один каже, давайте півмільйона мобілізуємо, другий каже -- 160 тисяч, от пані Берлінська каже, жінок треба мобілізувати. Не знаю, давайте дітей мобілізуємо, кинемо таке гасло. Справа в тому, що єдина структура чи організація, яка повинна оголошувати ці цифри -- це Генеральний штаб ЗСУ. Все, решта -- маячня, немає під собою ніякого підґрунтя. Тільки Генштаб може порахувати потреби на сьогодні, на зараз, чи на півроку, рік, плануючи бойові дії", -- сказав Фокусу Жданов.
На думку політолога Ігоря Рейтовича, наразі немає суттєвої необхідності у мобілізації жінок, якщо врахувати дані, представлені Генеральним штабом.
"Жінки займають значну частину в Збройних силах, виконуючи різноманітні функції, і, звісно, не йдеться про їхню заміну військовослужбовцями на фронті. Тому я б розглядав цю заяву як інформаційне повідомлення, спрямоване на привернення уваги до актуальних проблем мобілізації в Україні. Відзначу, що це також стосується заяв про підготовку дітей та інших подібних тем, які піднімала Берлінська", — зазначає Рейтович у коментарі для Фокусу.
Він зазначив, що для ефективного залучення жінок до військових структур необхідно проводити відповідні розрахунки. Наприклад, в Ізраїлі існує чітка система, що визначає, скільки жінок слід призвати на службу та в яких підрозділах вони будуть служити. Натомість в Україні подібної інформації наразі не існує.
Трудова мобілізація: чи очікувати її українцям
Депутатка Верховної Ради та членкиня комітету з питань зовнішньої політики Марʼяна Безугла виявила підтримку волонтерці, яка закликала до мобілізації жінок. Вона підкреслила, що наразі спостерігається незаконна дискримінація чоловіків, оскільки в Конституції не зазначено жодної різниці між громадянами за статевою ознакою. На її думку, залучення жінок до призову могло б зменшити кількість призовників серед чоловіків.
Ба більше, вона наголосила про необхідність трудової мобілізації -- виконання господарських робіт та нарощування темпів оборонної промисловості.
"Якщо не буде єдиного національного опору агресору, війна невідворотно призведе до поразки, а український народ знову втратить свою державність," - зазначила Безугла.
Трудова мобілізація є політичним кроком, який має бути ініційований Кабінетом Міністрів, а затверджений Верховним головнокомандувачем, пояснив Олег Жданов. Проте це не має ніякого відношення до військової мобілізації.
Експерт підкреслив, що трудова мобілізація активується у специфічний час, коли вводиться воєнний стан. Міністерство економіки має розробити стратегію мобілізації економічних ресурсів країни для переходу на військові потреби.
Відповідаючи на запит щодо причини відсутності таких дій, Жданов підкреслив, що це є частиною обов'язків президента, який виконує роль основного координатора внутрішньої політики країни.
"Я не знаю, чому ми гасимо пожежу тоді, коли у нас починаються проблеми в економіці, забезпеченні Збройних сил. Тоді ми починаємо чухати потилицю і розмірковувати, може 100, а може 200, 500 мобілізувати, а може трудову мобілізацію оголосити? На жаль, у нас немає планової економіки, немає погляду на крок, два кроки вперед. Ми діємо суто по ситуації, намагаючись гасити пожежу по мірі її виникнення. Це проблема державного управління", -- підсумував Олег Жданов.
Ігор Рейтович зазначив, що трудова мобілізація закріплена в українських законах. Однак, уряд має вирішити, які підприємства можуть підпадати під цю категорію з огляду на різні обставини.
"Якщо є така об'єктивна потреба, наприклад, в якихось прифронтових регіонах, це може мати місце -- будівництво укріплень тощо. Але для цього треба допрацювати нормативну правову базу, прийняти підзаконні акти і вивести це на рівень реального прийняття рішення, а не пустопорожніх балачок", -- пояснив він.
На думку експерта з політичних питань, наразі подібні заходи не вживаються, ймовірно, через їхню недостатню актуальність. Якщо б у держави існувала конкретна потреба, яку можна було б задовольнити шляхом трудової мобілізації, то такі дії слід було б розпочати ще в 2022 році.
"Оскільки цього не спостерігається, напевно, держава функціонує в рамках чинних нормативно-правових та організаційних механізмів, які присутні на даний момент, і цього виявляється достатньо," – зазначив він.
На переконання Дмитра Снєгирьова, якщо через десять років війни економіка країни досі не перейшла на військові рейки, то обговорювати це питання в нинішніх умовах виглядає, щонайменше, безглуздо.
Він впевнений, що найважливішим кроком було б зосередитися на інтенсифікації виробництва, щоб вся промисловість функціонувала виключно на підтримку української оборони. Однак наразі в Україні все ще виділяються кошти на дороги, будівництво метрополітену та інші інфраструктурні проекти.
"Про яку трудову повинність йдеться, якщо навіть планування державного бюджету відбувається без врахування потреб вітчизняного ВПК?" -- запитав Снєгирьов.
Військовий аналітик підкреслив, що першочерговою задачею є забезпечення фінансування оборонних потреб, а не запровадження трудової повинності.
"Намагаються створити передумови дешевої робочої сили за умови відсутності самого оборонного сектору, тобто хочуть економити на зарплатні, але не вкладаючи інвестиції в саме виробництво. Фактично весь тягар війни -- на плечах самих українців. В той час, як ви бачите, ми продовжуємо велике будівництво", -- повідомив він.
Без зарплат і бензин по картках: чи відбудеться в Україні впровадження пайкової системи?
На тлі останніх новин у ЗМІ стали згадувати слова заступника голови Верховного суду Олександра Мамалуя, який у лютому 2024 року стверджував, що Україна нібито була на межі впровадження трудової повинності.
"І тоді жодна людина не отримає зарплат. Натомість будуть пайки, кошти на куриво, а бензин – лише за талонами. Війна затягнеться на тривалий період," – зазначив Мамалуй.
Військовий експерт Снєгирьов переконаний, що нині немає підстав вводити пайкування. Він наголосив, що фінансування держсектору в більшості відбувається коштом іноземних дотацій.
Однак політичний аналітик Рейтович зазначив, що теоретично в Україні може бути запроваджено трудове зобов'язання, але він висловлює сумніви щодо його реального втілення.
"Якщо це не було зроблено за попередні майже 1000 дні війни, то що тоді є причиною вводити такі заходи зараз? Об'єктивно повинні бути якісь аргументи, але їх Кабмін не наводив. Трудова повинність передбачена законами, але ніхто її зараз не використовує, тому що, мабуть, це нераціонально з точки зору використання тих трудових ресурсів, які є в країни", -- додав Рейтович.
Економіст та координатор експертних груп "Економічної експертної платформи" Олег Гетман в інтерв'ю з Фокусом зазначив, що висловлення судді є "вражаючим", оскільки жодні подібні події не мають місця.
"Ми кардинально відрізняємося від країн, які пережили Другу світову війну і застосовували жорсткі заходи. У нас є потужна підтримка від міжнародних партнерів. Наприклад, ми збираємо приблизно 40 мільярдів доларів через податки, які потім розподіляються на різні потреби. Крім того, міжнародні партнери щорічно надають нам ще близько 40 мільярдів доларів, що сприяє стабільності нашої економіки, соціальних виплат, пенсій та інших важливих аспектів", -- зазначив Гетман.
Він зазначив, що економіка України функціонує стабільно, демонструючи річне зростання в межах 3-5%. Це свідчить про її ринковий характер, оскільки не вводяться нові обмеження.
Економіст не знає, що може статися в країні, аби була введена трудова повинність. Якщо всі міжнародні партнери припинять допомагати, то без 40 мільярдів доларів ускладниться ситуація в економіці, можливі певні обмеження на різні продукти.
"Однак це здається абсолютно нереальним. Це просто безглузда вигадка," — наполягав він.
Чи варто обкопувати Київ? Які думки висловлюють експерти щодо захисту столиці?
На думку ветерана АТО та виробника військової техніки Мартіна Бреста, настав момент, коли необхідно зосередитись на окопуванні Києва, а не лише на Покровську.
"Схоже, що настав час почати обкопувати не лише Покровськ, а й Київ, а можливо, навіть усі ключові райони. Якщо виникне потреба, завжди можна буде закопати все назад. Потрібно вже готуватися до серйозних, добре організованих бойових дій", – підкреслив він.
Військовий експерт Павло Нарожний наголосив у розмові з Фокусом, що Мартін Брест піхотинець, а тому слабо уявляє, що таке обкопати Київ.
"Як ви уявляєте собі процес обкопування всього Києва? Для цього, напевно, потрібно залучити всі будівельні компанії країни, зібрати всі екскаватори й почати цю неймовірну справу. Це, навіть у теорії, видається абсолютно неможливим," — зазначив Нарожний.
Він зазначив, що наразі обкопування Києва означає відволікання всіх ресурсів з фронту і їх перенаправлення до столиці. Це відбувається у той час, коли Україні бракує ресурсів для зміцнення укріплень на фронтовій лінії, яка складається з трьох основних ліній.
"Якщо ми в даний момент заберемо всі ресурси з передового фронту і перемістимо їх у глибокий тил, а Київ можна вважати саме таким тилом, це призведе до втрати нашої оборони на передніх позиціях. У результаті ворог зможе безперешкодно увійти, і вся боротьба зосередиться на захисті Києва", -- зазначив експерт.
Він підкреслив, що оборона столиці в 2022 році проходила вздовж річок, де були підірвані мости, шлюзи, а всі водні бар'єри перетворилися на укріплення. Нарожний вважає, що малоймовірно, що ситуація знову повториться, оскільки ворог на фронті рухається дуже повільно. Більше того, він впевнений, що найближчим часом наступ окупантів буде зупинено. Це, в першу чергу, станеться завдяки посиленню мобілізації та значному обсягу військової допомоги, яку країна отримає від своїх союзників.
"На даний момент спорудження укріплень поблизу Києва є цілковито нерозумним витрачанням ресурсів," -- підкреслив Павло Нарожний.
Військовий аналітик та голова центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко поділився з Фокусом інформацією про захист столиці. Він зазначив, що активно функціонує угруповання сил і ресурсів, які відповідають за оборону Києва, а також є військовослужбовці, які виконують і продовжують виконувати завдання, спрямовані на забезпечення безпеки міста.
"Київ оснащений як фортифікаційними конструкціями, так і надійними системами захисту, а також має кілька ліній оборони і редутів. Ці роботи здійснювалися раніше і продовжуються до сьогодні, завдяки чому українська столиця залишається в безпеці," — зазначив Мусієнко.
За його словами, нині немає загроз просування ЗС РФ до Києва безпосередньо по землі. Також немає контингенту, який наступає на столицю, проте є загроза з повітря.
"Ми бачимо, що ворог постійно атакує "Шахедами", і тут на жаль загрози для Києва є доволі значні. Що стосується просування безпосередньо по землі, то всі можливі сценарії, які ворог може застосувати, і напрямки, звідки він може наступати, прораховані, і відповідна робота проводиться", -- додав експерт.
Нагадаємо, 5 листопада адвокатка та аеророзвідниця з 92 окремої штурмової бригади Євгенія Закревська висловила думку про необхідність запровадження обов'язкової мобілізації жінок в Україні. Вона зазначила, що армія страждає від нестачі нових призовників для покриття втрат.
Того ж дня нардепка з "Голосу" Соломія Бобровська зауважила, що з серпня в Україні погіршився процес мобілізації. В результаті не виконується план Генштабу щодо поповнення підрозділів Сил оборони.
