Прогрес або воля? Виступи глав держав Аргентини, Бразилії, Чилі, Колумбії та Сальвадору на засіданні ООН.

24 вересня 2024 року, на відкритті Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, лідери держав зібралися, щоб виголосити промови перед послами. Серед країн Латинської Америки п'ятеро виділялися серед інших.

Президент Аргентини Хав'єр Мілей прибув на Генеральну Асамблею ООН з провокаційною промовою. У своїй виступі він звернув увагу послів та делегатів з країн світу на загрози, які несе "колективістська політика", що просувається в рамках Порядку денного сталого розвитку на 2020-2030 роки.

З одного боку, аргентинський президент схвально відгукнувся про минуле ООН, а саме про розвиток комерційної співпраці між країнами, а з іншого -- засудив організацію за перетворення на "Левіафана з багатьма щупальцями", який тепер прагне контролювати життя людей у всьому світі. Левіафан -- це біблійне чудовисько, а також аналогія, яку політичний мислитель 17-го століття Томас Гоббс використав для опису держави як сутності, створеної для того, щоб внести порядок у природний хаос.

Маркуючи порядок денний на 2020-2030 роки як лівацький і "зрівняльний (woke)", Мілей закликав міжнародну спільноту до відмови від Цілей сталого розвитку 2015 року і до підтримки його "Порядку денного свободи" у якому йдеться про захист свободи самовираження, індивідуальних свобод, приватної власності та можливості торгівлі для кожного, а також про обмеження ролі держави. Його промова закінчилася фразою "Хай живе свобода, чорт забирай!", яка була його гаслом під час балотування в президенти.

Згодом з'ясувалося, що його промова була плагіатом з американського серіалу "Західне крило".

Луїс Лула да Сілва виступив з трибуни, обговорюючи важливість зменшення ядерних арсеналів країн. Він підкреслив, що гроші, які витрачаються на військові цілі, могли б бути направлені на боротьбу з голодом і зміною клімату. Лула нагадав присутнім про страшну повінь, що сталася в Ріо-Гранді-ду-Сул цього року, і закликав держави інвестувати в Бразилію, зокрема в "програму біоекономіки". Ця програма передбачає дослідження можливостей використання біотехнологій та наявного біорізноманіття для сприяння сталому економічному розвитку країни. За словами Лули, близько 90% енергії, що виробляється в Бразилії, є відновлювальною завдяки застосуванню біомаси, сонячної енергії, гідроелектричних станцій та біопального.

Лула також висловив думку про існування "псевдопатріотів", які намагаються відгородити свої нації від глобального контексту, ймовірно, натякаючи на Дональда Трампа та його ізоляціоністські погляди в зовнішній політиці. Він підкреслив, що нині не час для експериментів з ультралібералізмом, маючи на увазі Хав'єра Мілея, з яким у нього були непрості стосунки. У завершенні своєї промови Лула акцентував увагу на проблемі нерівності між розвиненими і країнами, що розвиваються, у фінансовому кредитуванні, що призводить до підвищених відсоткових ставок для бідніших держав.

Президент Чилі Габріель Борич говорив про те, як сильно світ змінився з моменту створення ООН в 1945 році, і в той же час, як мало Рада Безпеки змогла досягти в контексті останніх воєн. Борич запропонував реформу, яка б включила до Ради Безпеки Бразилію в якості представниці від Латинської Америки, а також Індію та країну-учасницю з Африки в якості нових постійних членів.

Для Борича підліток, загиблий від бомбардувань у Газі, уособлює такий самий біль, як і українська дитина, викрадена й вивезена до Росії, чи венесуельський мігрант, який вимушено покидає Венесуелу, або жінка, змушена залишити Афганістан, аби мати можливість навчатися. Він засудив терористичне угрупування ХАМАС, але також і ізраїльські сили безпеки -- за геноцид, який вони здійснюють в Палестині.

Борич також висловив ідею про введення глобального податку, який би стягувався з держав і компаній. Ці кошти планується використовувати для пом'якшення наслідків кліматичних змін та боротьби з дезінформацією у соціальних мережах. Він підтвердив свою рішучу позицію стосовно Ніколаса Мадуро, президента Венесуели, стверджуючи, що вибори були сфальсифіковані. Водночас Борич звернув увагу Байдена на те, що односторонні економічні санкції завдають більшої шкоди простим венесуельцям, ніж уряду країни.

Виступ президента Колумбії Густаво Петро, на диво, не викликав реакції у слухачів на зустрічі. Колумбійський лідер не раз звертався до міжнародної громади з вимогою припинити військові дії Ізраїлю в Газі.

І хоча у вересні Генеральна Асамблея прийняла резолюцію про припинення ізраїльської окупації Палестини, кровопролитна війна все ще продовжується. Президент Колумбії впевнений, що припинення воєн -- це шлях до трансформації економіки, обмеження наслідків зміни клімату і, як результат, порятунку людства. Президент порівняв Газу з символом людяності; втрата Гази -- це втрата людяності.

У своїй промові Петро згадав також про покірність урядів "1% меншості", яка дозволяє цензурувати ЗМІ. Президент засудив подвійні стандарти -- коли деякі праві прикриваються захистом свободи, обмежуючи її, і жартома повторив крилату фразу лібертаріанського президента Аргентини ("Хай живе свобода, чорт забирай!"), явно натякаючи на свого попередника на трибуні.

Президент Сальвадору Наїб Букеле з'явився на сцені в костюмі, що нагадував військове вбрання з 19-го століття, і в своїй промові акцентував увагу на одній ключовій темі: безпеці.

Суперечлива безпекова стратегія мілітаризації президента Сальвадору, зрештою досягла успіху, встановивши в Сальвадорі мир. Букеле каже, що, ув'язнивши тисячі злочинців, він звільнив мільйони сальвадорців, які тепер безпечно ходять вулицями. Він відстоює ідею свободи: свободи слова, приватної власності та безпеки, заграючи з інвесторами і правими політиками.

Його виступ виявився лаконічним, але настільки ж переконливим. Він закликав держави спрямувати інвестиції в Сальвадор, водночас критикуючи їх за те, що в деяких країнах континенту спостерігається зменшення свободи. Він також згадав США, де доводиться тримати речі під замком через страхи щодо крадіжок, а вулиці заповнені безхатніми.

У своїй промові Букеле також виділив країни, які обмежують свободу слова, цензурюючи акаунти у соціальних мережах. Імовірно, він мав на увазі Лулу да Сілву, бразильського президента, який нещодавно мав конфлікт з власником соціальної мережі X Ілоном Маском. На зустрічі Маска та Букеле, яка відбулася за кілька днів до конференції Маск відгукнувся про погляди Букеле дуже схвально.

У Латинській Америці можна помітити дві основні тенденції: перша - соціальний прогресизм, який фокусується на вирішенні проблеми зміни клімату і сприянні миру в глобальних конфліктах; друга ж тенденція, захищаючи певні свободи, стверджує, що світ повинен рухатися своїм курсом, акцентуючи увагу на важливості індивідуального розвитку країн.