"Інтелект штучного походження може стати надійним партнером для кожного з нас", — Ольга Кравченко, "Фільтр".

У випуску -- про конференцію "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні", стратегію та виклики медіаграмотності в Україні.

У Києві пройшла конференція під назвою "Разом до стійкості: просування медіаграмотності в Україні", організована в рамках Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО. Захід зібрав більше 200 учасників.

Чому навички медіаграмотності є надзвичайно важливими в сучасному суспільстві? Як розвивати штучний інтелект як партнера, а не як загрозу? Яким чином можна залучити молодих блогерів до свідомого створення контенту? Про ці питання в подкасті "Медіуми" розмірковувала Наталя Соколенко у розмові з Ольгою Кравченко, керівницею Національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр". Вони також обговорили нові ініціативи щодо впровадження медіаграмотності в освітні програми та майбутні проекти, які сприятимуть розвитку критичного мислення в Україні.

Підписатися на подкаст "Медіуми" можна на Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших подкастингових платформах.

"Боротьба з дезінформацією, стратегічні комунікації та підвищення медіаграмотності – це три взаємопов'язані елементи, які не можуть функціонувати окремо один від одного."

04:58 "Усі ми маємо смартфони, і обсяг інформації, яку ми щодня споживаємо, абсолютно не йде в порівняння з тим, що отримували наші предки."

07:51 "Традиційні засоби масової інформації втрачають довіру, тоді як блогери та інфлюенсери набирають все більше ваги."

12:18 "Блогери володіють своєю аудиторією, і втрата цієї аудиторії через кенселінг фактично призводить до зменшення їхніх доходів."

14:18 "Штучний інтелект має потенціал стати нашим союзником."

16:51 "Ми маємо на меті, щоб тест на медіаграмотність перетворився на значущу національну акцію.".

"Протидія дезінформації, стратегічні комунікації та розвиток медіаграмотності -- три взаємодоповнювальні компоненти, що не можуть існувати самостійно"

Наталка Соколенко: У Києві 24 жовтня відбулася конференція під назвою "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні", організована в рамках Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО. Ця подія зібрала більше 200 учасників і стала важливою платформою для обміну досвідом серед представників медіа, державних установ та освітніх закладів. Ольго, давай обговоримо цю конференцію та висновки, які можна зробити щодо сучасного стану медіаграмотності в Україні, а також уявлення державних органів про те, якою має бути країна в майбутньому. Яка була основна мета цієї конференції, і яких результатів планували досягти учасники?

Ольга Кравченко: Конференція відкрила Глобальний тиждень медіаграмотності в Україні. Ми хотіли об'єднати всіх стейкхолдерів, які працюють у сфері медіаграмотності. Власне, 24 жовтня і був початок Глобального тижня медіаграмотності, тому за підтримки ЮНЕСКО ми організували платформу для діалогу, для обговорення нових викликів. Ми переформатували теми панельних дискусій, щоб вони відрізнялися від тем, які часто обговорюють на конференціях із медіаграмотності. Зокрема, у нас були панельні дискусії, присвячені штучному інтелекту й ШІ-грамотності. Обговорювали, як взаємопов'язані протидія дезінформації, стратегічні комунікації та розвиток медіаграмотності. Ми говорили про те, що це три взаємодоповнювальні компоненти, що не можуть існувати самостійно, а є запорукою нашої інформаційної стійкості. Говорили також про те, як працювати з великими аудиторіями, адже це зараз один із викликів -- залучати нову аудиторію, працювати з абсолютно різними верствами населення: з дітьми, людьми старшого віку. Нікого не оминати своєю увагою, створювати контент і навчальні матеріали, які будуть цікавими для всіх, щоб охопити всі аудиторії. Про це ми й говорили на конференції. Мені здається, що дискусія була досить продуктивною і її потрібно розвивати надалі.

"Сьогодні ми всі користуємося смартфонами, і обсяг інформації, яку ми отримуємо щодня, не йдеться в жодне порівняння з тим, що мали наші предки."

Наталка Соколенко зазначає, що існують певні аналогії між розвитком людства та еволюцією нашої планети. Близько 100-120 років тому, коли тривалість життя різко зросла, світ зосередився на забезпеченні належного рівня гігієни: від моменту народження дитини до повсякденного життя дорослих. Саме завдяки запровадженню і дотриманню цих гігієнічних норм стало можливим значне подовження життя людей. На сьогодні ж світова спільнота активно шукає шляхи для навчання населення медіаграмотності. Якщо ви поділяєте цю думку, то як ви вважаєте, з чим пов'язане це загальне занепокоєння? Чому важливо навчати людей правильному використанню медіа-ресурсів та підвищувати їхню медіаграмотність?

Ольга Кравченко: По-перше, ми живемо в інформаційному суспільстві, де всі працюють з інформацією. Зараз триває боротьба за уми людей -- це не є новим явищем. Але зараз кожен фактично може стати контент-креатором, кожен має доступ до аудиторії через соціальні мережі. Саме тому ця боротьба за уми стає ще важливішою, особливо в контексті війни Росії проти України. Ми бачимо, наскільки ця війна є екзистенційною. І це питання має також міжнародний контекст: у 2014 році нам казали, що "не все так однозначно", не війна Росії проти України, а щось інше.

Внутрішні аспекти країни також вимагають пояснення: хто насправді є нашим супротивником, як зберегти нашу єдність та уникнути розколу в суспільстві. Це питання тісно пов'язане з медіаграмотністю, адже важливо, як громадяни сприймають та аналізують інформацію. Тема медіаграмотності стає все більш важливою у світовому контексті, особливо з огляду на швидкий розвиток технологій та штучного інтелекту. Сьогодні у нас в руках смартфони, і обсяг інформації, що надходить до нас щодня, значно перевищує те, що отримували наші предки. Отже, щоб бути успішними на ринку праці, здатність до критичного осмислення інформації стає життєво необхідною.

По-друге, це стосується численних конфліктів, змагання за свідомість людей, а також спроб агресора нав'язати свої ідеї і підривати незалежність країн. Такі явища ми спостерігаємо сьогодні в рамках війни між Росією та Україною.

"Звичні медіа поступово втрачають довіру, а блогери і інфлюенсери набирають все більше популярності та впливу."

Наталка Соколенко зазначила, що одна з найсерйозніших проблем медіаграмотності в Україні полягає в умінні українців відрізняти інформаційні ресурси з західних демократичних країн від тих, що походять з авторитарних режимів, зокрема, від агресора. Можливо, я не зовсім права. На конференції обговорювали ключові виклики, які постають перед медіаграмотністю в Україні, як на рівні держави, так і в суспільстві та для окремих індивідів. Було цікаво дізнатися, чи мали учасники конференції різні думки і рейтинги щодо цих викликів, адже серед них були як представники медіа, так і державних установ, а також освітяни, які ділилися своїм досвідом.

Ольга Кравченко: Мені здається, що загалом у нас є певний консенсус. Очевидно, що кожен вважає свою аудиторію, з якою працює, більш пріоритетною. Наприклад, хтось скаже, що треба працювати з молоддю, бо це майбутнє. Але загалом підхід у всіх нас схожий, тому зараз існує багато різних колаборацій між різними ініціативами, між медіа та фактчекерами тощо. Це створює синергію зусиль. Добре, коли є така дискусія, в якій погляди можуть розходитися. Хтось може стверджувати, що потрібно орієнтуватися на охоплення великих аудиторій, а хтось наголошує на якості, а не кількості. І ті, й інші по-своєму праві. Тут питання інструментів і того, з ким ми працюємо. На мою думку, важливо зробити медіаграмотність масовим явищем, але не менш важливо, щоб робота також велася з тими людьми, які є носіями інформації для ширших верств населення, наприклад, з учителями, лікарями, держслужбовцями, всіма, хто поширює інформацію серед інших людей.

Другий момент, який хотіла б виокремити: я мала честь виступати на Глобальній конференції з медіаграмотності, яку організувала ЮНЕСКО в межах Глобального тижня медіаграмотності. Вона проходила в Йорданії. Те, про що говорили на цій конференції, актуально і для нас. По-перше, традиційні медіа втрачають довіру і дедалі більше впливу мають блогери, інфлюенсери тощо. Нам потрібно зважати на це і працювати більше з ними. Це і медіа, і громадські організації, і міжнародні партнери, і школи мають співпрацювати з ними до певної міри. Ми живемо в інформаційному середовищі, тому не можемо відкидати блогерів і інфлюенсерів як джерело інформації для багатьох людей. Робота з ними, їхнє навчання є дуже важливими, щоб вони відповідально поширювали інформацію і формували інформаційне середовище, в якому ми живемо.

Наталка Соколенко: Ольго, чи були на конференції інфлюенсери? Чи вони зазвичай готові до навчання та відкриті до нових знань?

Ольга Кравченко: На конференції була невелика кількість учасників, всього кілька людей. Пропоную розглянути інший приклад. Наразі "Детектор медіа" спільно з "UMІND" запустили освітній проект для блогерів під назвою "Швабра". Я мала змогу виступити на цьому заході. В рамках програми проходили навчання для молодих блогерів, де їх ознайомлювали з основами медіаграмотності — як правильно споживати інформацію і бути свідомими творцями контенту. Ми намагалися донести до них важливість їхньої ролі та впливу на суспільну думку. Вважаю, що цей напрямок починає активно розвиватися, зокрема "Детектор медіа" активно працює в цій сфері, а також є ініціативи в "Куншті", який націлений на молодіжну аудиторію, яка може стати блогерами. Це питання потребує уваги, і, на мою думку, воно повинно стати одним із пріоритетів на 2025 рік. Важливо залучати цю аудиторію та стимулювати їх, адже вони не є тими, хто самостійно реєструється або приходить на тренінги. Необхідно "продати" їм цю ідею, пояснити, чому це важливо та корисно для їхнього розвитку.

"Блогери володіють певною аудиторією, і втрата цієї аудиторії через кенселінг насправді призводить до зменшення їхніх доходів."

Наталка Соколенко: Які переваги отримають інфлюенсери від медіаграмотності? Які можливості відкриває співпраця з ініціативами, такими як "Фільтр" чи іншими державними проектами? Чому це буде вигідно для них?

Ольга Кравченко зазначає, що блогери мають своїх прихильників, а втрата цієї аудиторії внаслідок культури скасування може суттєво позначитися на їх фінансовому становищі. Коли блогер опиняється в епіцентрі скандалу, рекламодавці стають менш охочими співпрацювати з ним, що може призвести до значних втрат доходу, особливо якщо блог є його основним джерелом заробітку.

На мою думку, український глядач і споживач інформації проявляють певну критичність до контенту, який вони споживають. Напевно, кожен з нас пам'ятає випадки, коли певні блогери зазнавали кенселінгу, наприклад, через їхню реакцію на обстріл "Охматдиту". Такі ситуації призводять до втрати репутації, яка є для них важливим ресурсом. Щоб уникнути подібних проблем у майбутньому, вони можуть звертатися до курсів підвищення кваліфікації та вдосконалювати свої навички.

Наталка Соколенко: Я вважаю, що це надзвичайно важливе і амбіційне завдання для таких ініціатив, як ваша, а також інших державних і недержавних організацій. Адже існує безліч популярних блогерів, які, попри свою популярність, не володіють глибокими знаннями у цій області.

"Інтелект, створений штучним шляхом, може стати надійним партнером для кожного з нас."

Наталка Соколенко: Що говорили на конференції про вплив штучного інтелекту та боротьбу за медіаграмотність?

Ольга Кравченко: Штучний інтелект став невіддільною частиною нашого життя, тому ми зараз говоримо про те, щоб навчити людей його використовувати, розуміти загрози, які він становить. У проєкті "Фільтр" експерти, з якими ми працюємо, ми самі переконані, що штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас. Але потрібно усвідомлювати загрози, які він несе, розуміти, як він генерує інформацію, звідки її черпає. Тобто не можна йому сліпо довіряти -- інформацію, яку він видає, слід ретельно перевіряти. Про це говорили й на панельних дискусіях, зокрема про те, що можна робити більше на рівні держави. На цій дискусії були представники Мінцифри -- це підтверджує важливість об'єднання зусиль, щоб кожен не працював лише самостійно, а в партнерстві з іншими. Мені здається, це вже відбувається під егідою різних організацій, зокрема Мінцифри, що є позитивним процесом.

Я сподіваюся, що в майбутньому ми більше обговорюватимемо питання доброчесності використання штучного інтелекту. Бо часто чую від студентів: "Ой, я написав роботу за допомогою ChatGPT". Насправді це глибока проблема, адже людина розраховує на ChatGPT, довіряє тому, що ChatGPT напише, і не застосовує свій ресурс, свій мозок. Це відбувається на побутовому рівні, але згодом може призвести до скандалів із плагіатом тощо. Це зараз, можливо, у нашій країні не дуже відстежують, що зроблено за допомогою штучного інтелекту. На рівні освіти цю політику потрібно посилювати, а через 2 -- 3 роки роботи, написані за допомогою штучного інтелекту, можуть серйозно підірвати репутацію людини, особливо якщо йдеться про наукову роботу. Тому питання доброчесності в штучному інтелекті -- одне з нагальних, на мою думку.

"Ми маємо на меті, щоб тест на медіаграмотність перетворився на значущу національну акцію."

Наталка Соколенко: На завершення нашої бесіди давайте обговоримо ініціативи, які наразі розробляються в рамках національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр". Які у вас є плани щодо розширення вашої діяльності?

Ольга Кравченко: По-перше, ми плануємо активніше співпрацювати з представниками державних установ. Це один з проєктів, який ми маємо намір реалізувати на початку наступного року. Наша мета - приділяти більше уваги освітнім питанням та інтегрувати медіаграмотність у навчальний процес. Вважаємо, що наразі ця інтеграція відбувається лише фрагментарно. Крім того, ми хочемо розвивати наші існуючі ініціативи, зокрема тест на медіаграмотність, який продемонстрував значний потенціал для участі кількох сотень людей. Ми прагнемо, щоб ця подія стала національною, подібно до Радіодиктанту національної єдності. Наше бажання полягає в тому, щоб флагманські проєкти стали традиційними і об'єднували спільноти.

Безумовно, удосконалення координації є однією з ключових складових нашої діяльності. Наразі ми плануємо розробити нові методи для координації ініціатив у сфері медіаграмотності. Одним із наших досягнень цього року стало затвердження Стратегії розвитку медіаграмотності до 2026 року. Ми помічаємо безліч можливостей для співпраці з іншими організаціями, тому будемо активно працювати над цим і в наступному році.

Нагадаємо, в попередніх випусках подкасту "Медіуми" говорили з Наталією Романишин про те, які техніки маніпуляції використовують різні телеграм-канали, Дмитром Литвином про "Укрінформ", "УП", телемарафон та "офреки" для журналістів, Тетяною Лебедєвою про залаштунки журналістського конкурсу "Честь професії" та роботу Комісії з журналістської етики, Крістіною Гаврилюк з Мінцифри про те, чи здатні DMA і DSA змінити правила гри на європейському ринку цифрових послуг, Олександром Педаном про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість "УніверCheck" та інші ідеї pedan|buro, Катериною Котвіцькою з MEGOGO Audio про аналіз поточної ситуації та трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн Філом Пухарєвим про феномен фільму "Яремчук. Незрівнянний світ краси", Кирилом Передрієм про те, як наймолодший журналіст України готується до інтервʼю з провідними політиками країни, Галою Котовою з Viber про те, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber зростати після початку широкомасштабного вторгнення, Дмитром Хоркіним про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні.

The initiative known as Media and Information Literacy Boost in Ukraine is developed and executed by the NGO Detector Media in collaboration with UNESCO, backed by funding from Japan. This project aligns with UNESCO's wider mission to enhance the safety of journalists and uphold freedom of expression within Ukraine.