Татьяна Высоцкая: Военный трофей: как местный житель из Садового стянул российский ЗРК и укрыл его в своей кровати — Блоги | OBOZ.UA

Во время оккупации он похитил у россиян зрк Игла и прятал у себя в кровати. А когда наши вошли в деревню, передал им свой трофей.

В данный момент этот мужчина вместе с близкими обитает в подвале. Сам подвал, аккуратно обустроенный, изображен на фото, как и снаряд, который приземлился во дворе.

Вот текст на оригинальном языке:

Різноманітні калібри зараз заповнюють небо, створюючи справжні хмари. Це село майже щодня згадується у звітах про війну. Багато страждань зазнає село Садове, що під Херсоном, яке на зв'язку.

Особисто для мене ці свідчення важливі, бо в них згадується сусіднє село, за яким батьківська дача і купа моїх спогадів.

Цей матеріал містить три діалоги, які відбулися протягом тижня. Ознайомтесь, діліться знаннями та розповідайте іншим.

У нас кожного дня звучить шум, але ці три дні були просто жахливими. Нас обстрілювали навіть вночі. У сусідньому селі, Микільському, спалахнуло полум'я. Спершу їх накрили Градами, а потім, як "вишенька на торті", прилетіла крилата ракета. Це дивовижна річ, маленька, приблизно мого зросту, але коли вона летить, видає жахливий свист. По радіо говорили про те, як палає Микільське; два дні там тривала пожежа. Пожежники до нас не приїжджають. Нам одразу сказали, щоб не сподівалися на допомогу. Ні газовики, ні хто інший. Хіба що до мене завітали, коли газову трубу пошкодили, але це сталося через півроку. Кажу хлопцям: "Я все зробив, але зайдіть, перевірте".

У нас є газ, але немає води та електрики з 6 листопада 2022 року. Воду постачають лише на кілька годин, але вона технічна, і нам сказали, що її не можна вживати. Питну воду доставляють. Кожному з нас виділили по 20 літрів, і привозять її, коли вдасться домовитися, наша староста.

Сьогодні до нас доставили будівельні матеріали: осб, рейки та стропильні дошки для покрівель. Можна щось вибрати, але, на жаль, майже все село залишилося без дахів, а привезли матеріалів, в принципі, лише на два будинки.

Протягом усього часу у нас сталося два обстріли: один в двір, інший під двір. Коли відбувається обстріл, ми викликаємо військових, які займаються вилученням снарядів.

На тому боці все горить, і я відчуваю радість. Щось нове прибуло, зранку насолоджуюсь кавою, а поряд - ракети, шшух, шшух, ух, яка краса!

Про окупацію - то окрема розмова, це не по телефону. Та й сепаратистів і зараз по селу вистачає. Ну, нічого, всьому свій час.

Сьогодні було приємно, що ми здебільшого атакували, а до нас лише один раз завітали.

Офіційних заяв ніхто не робить, але єдине, що відомо — ми присутні там, на лівому березі. Для мене цього більш ніж достатньо, тому звертаюся до своїх односельців: давайте зробимо це.

Я стільки разів спостерігав за російськими артистами, але жодного з наших не зустрічав. Проте звідкись чутно, як сильно б’ють!

...У нас все по-старому, жартуємо, що не встигаємо прати шорти. Сьогодні було таке, що ледь не потрапили в халепу — думав, що вийдемо з підвалу, а тут і сліду від будинку не залишилося. Таке враження, що з неба падали уламки! А моя мама, вона хропе так, що перекриває навіть те, що відбувається навколо. Тепер не знаю, що більше заважає мені спати!

Все йшло за планом: сніданок, обід, вечеря. Але вночі нас атакували, і я навіть не зрозумів, чим саме — вперше таке, коли не зміг розрізнити звуки. Не було жодної паузи, тільки вибух і одразу ж новий. Таке відчуття, ніби по нас стріляли з танка. Реально, одна мить, і раптом — гучний вибух. Останній удар, здавалося, стався просто в моєму дворі. Коли каміння та уламки посипались по підвалу та дверях, я спочатку подумав, що це все ж таки прилетіло до нас. Вийшов на вулицю, та, на щастя, виявилось, що живі.

Вчора ми цілий день займалися розвантаженням лісу, а сьогодні – водою та мінералкою. У нас тут справжній запас мінералки, просто жах! Хоч бери та заливайся! Мені сьогодні принесли два "паки", але я відразу сказав, що зможу осилити лише один. Другий віддайте діткам з Палестини.

Протягом останніх кількох днів у селі сталося руйнування двох будинків, а дахи були зірвані. Виглядає на те, що й ворогам привезли щось надто важке.

У моїй оселі, в під’їзді в Херсоні, сталося лихо — влучило, все розбило, і були жертви, як розповідали свідки.

Проте передайте всім, що ми стоїмо на своїх позиціях і ведемо боротьбу.

Маєте що розповісти - пишіть мені, я оприлюдню. Бо світ має знати правду цієї війни.