The Economist: Причини, чому Росія прагне здобути ключову українську вугільну шахту - Основні новини України

Ілюстративне зображення / Зображення від The Economist

Без цієї шахти у Покровську решта металургійної промисловості країни буде зруйнована, починає одразу зі спойлера свою статтю The Economist.

На околиці східного міста Покровськ дві жінки чекають на автобус. Як і багато інших місцевих жителів, вони встигли покинути місто, але повернулися, щоб забрати свої речі. Жінки стоять біля заправної станції, яка раніше була наповнена людьми, але тепер закрита дошками. Російські війська наближаються, і битва за місто ось-ось розпочнеться. На заході від Покровська збудовані нові оборонні позиції, до яких українські військові сподіваються відступити, якщо місто впаде.

Віддалено можна побачити димовий слід, що підіймається в небо. В даний момент російські сили знаходяться лише за вісім кілометрів від східної межі Покровська. Однак їхня увага прикована не тільки до цього важливого автомобільного і залізничного вузла. Важливою метою для них є величезна сучасна шахта, розташована всього за 15 хвилин їзди на південний захід від міста. Ця шахта, що височить над прилеглими полями неподалік села Удачне, стала свідком перших жертв війни минулого місяця, коли під час обстрілу загинули дві жінки.

Донбас, який колись сприймався як безмежний степ, пройшов інтенсивну індустріалізацію наприкінці 19 століття, коли регіон був частиною Російської імперії і були виявлені його багаті вугільні запаси. Це вугілля стало основою для розвитку металургійної промисловості. У 2014 році, коли Україна втратила частину Донбасу через підтримуваних Росією сепаратистів, втрата шахт призвела до знищення 80% вугільних ресурсів. Під час облоги Маріуполя в 2022 році два металургійні заводи міста були знищені, що завдало шкоди металургійній галузі України. Один із заводів, "Азовсталь", здобув світову популярність завдяки героїчній обороні українських військ.

Шахта в Покровську - далеко не старий радянський пережиток. Вона була відкрита в 1990 році і зараз належить компанії "Метінвест" Ріната Ахметова, одного з найбагатших людей України. Метінвест також володіє двома маріупольськими металургійними комбінатами та однією з найбільших в Європі фабрик з виробництва коксівного вугілля в Авдіївці, яка була зруйнована минулого року. Тепер йому загрожує втрата і цієї шахти.

Існує поширена думка, що російське керівництво вбачає в атаці на активи пана Ахметова не лише спосіб завдати шкоди українській економіці, але й можливість для помсти. До 2014 року цей олігарх відігравав важливу роль у політичному та економічному житті Донбасу і України загалом. Кремль, напевно, сподівався, що він підтримуватиме сепаратистів і Росію, але коли Ахметов став на бік України, це сприйняли як зраду, що призвело до арешту його активів. Наразі навіть сучасний стадіон, зведений ним у 2009 році для футбольного клубу "Шахтар", залишився безлюдним і занедбаним.

На Покровській шахті, поряд із сусідніми підприємствами та адміністративними будівлями, працює близько 6 000 працівників, з яких приблизно 1 000 становлять військовослужбовці Збройних сил України. Ця шахта є найбільшою в Україні за обсягом видобутку коксівного вугілля. Вугілля, яке тут добувається, є критично важливим для виробництва заліза та має ключове значення для металургійної галузі країни. У 2023 році компанія Метінвест планує видобути 5,3 мільйона тонн вугілля. В українських металургійних заводах у 2023 році було виготовлено 6,2 мільйона тонн нерафінованої сталі. Проте в 2021 році, до втрати двох заводів у Маріуполі, країна виробила 21,4 мільйона тонн. Тоді Україна займала 14-те місце серед світових виробників сталі, але за минулий рік опустилася вже на 24-те.

За словами аналітика Андрія Бузарова, для росіян не є необхідним захоплення шахти, щоб знищити залишки української металургійної галузі. В процесі просування вони планують відключити електропостачання та обстріляти основну транспортну артерію, якою вугілля постачається на захід до інших металургійних підприємств. У подальшому вони можуть вжити аналогічних заходів щодо меншої шахти, що видобуває коксівне вугілля, розташованої за 18 км на північ від Удачного в регіоні Добропілля, вважає експерт.

Перед початком широкомасштабної агресії в лютому 2022 року, сталь складала близько третини експорту України. З того часу економіка країни зазнала значного зниження, скоротившись на одну третину. Олександр Каленков, який очолює лобістську організацію "Укрметалургпром", що представляє інтереси металургійної та гірничодобувної галузей, зазначив на недавній конференції, що втрата коксівного вугілля з Покровська може призвести до ще більшого падіння виробництва сталі. "Цього року ми сподіваємося на обсяг 7,5 млн тонн", - підкреслив він, але за сценарію втрати Покровська цей показник може знизитися до 2-3 млн тонн.

Юрій Риженков, генеральний директор компанії "Метінвест", в інтерв'ю Forbes Україна у вересні висловив думку, що в разі втрати Покровська підприємство зможе продовжувати виробництво деякої кількості коксівного вугілля в Україні, але змушене буде імпортувати залишок. Це, в свою чергу, призведе до підвищення вартості української сталі на деяких ринках. В результаті, як галузь, так і державний бюджет зазнають фінансових втрат. Риженков підкреслив, що багато хто вважає, ніби "втрата Маріуполя не вплинула на нас", але це не відповідає дійсності. "Ми втратили значну частину нашого ВВП. Зараз нас підтримують наші міжнародні партнери, тому ми ще не усвідомлюємо всієї міри скорочення бюджетних надходжень. І ситуація з Покровськом може бути такою ж", - додав він. Цю реальність усвідомлюють і російські представники.