Три ключові умови для мирних переговорів: що потрібно для завершення конфлікту.

Блогер Юрій Богданов не рекомендує покладати великі надії на швидке завершення війни. Для цього необхідний збіг багатьох факторів, а наразі таких умов не спостерігається, адже учасники конфлікту мають занадто різні мотиви та інтереси.

Про перемовини, мрії та реальний стан справ.

"Переговори незабаром стартують! І це зрада!" — зазначають деякі.

"Необхідно розпочати діалог, адже інакше нас чекає невтішний кінець / адже потрібні вибори, щоб повернути контроль / адже я прагну покинути цю країну", -- зазначають інші.

"Переговори тривають, і незабаром може статися або зрада, або навіть перемога," – зазначають свідки "зради" або надмірно оптимістичні люди.

Усі ці концепції очікувань спираються на бажане сприйняття. Практично всі автори цих ідей не базуються на фактичних доказах чи логічних прогнозах, а керуються тим, що їм зручно. Це відповідає їхньому психологічному стану.

Щоб перемовини відбулися і були успішними мають існувати:

Основний аспект — це мотивація, яка їх спонукає до дій, безсумнівно.

Який інтерес може мати Україна?

Які можуть бути мотиви Росії?

Змусити Україну сісти за стіл переговорів не так уже й складно. Потрібно лише обмежити фінансову підтримку та постачання озброєння. В такому разі ми просто не зможемо продовжувати боротьбу. Найпотужніші економіки світу в минулому не змогли вести Першу чи Другу світові війни без надання кредитів і матеріальних ресурсів.

Змушувати Росію вести переговори стає все більш складним завданням. Сполучені Штати повинні чинити справжній тиск на РФ, при цьому уникнувши впливу з боку Китаю. Володимир Путін має або усвідомлювати можливість закріплення своїх досягнень, або ж відчувати загрозу для свого режиму. Проте, які ж інтереси переслідують "великі" держави?

Зі США все зрозуміло. Можна буде політично і військово зосередитися на протистоянні Китаю та знизити ризик ескалації в Європі. До того ж відкриється вікно омріяних можливостей для спільної з Індією спроби відтягнути Росію від Китаю.

Завершення конфлікту в даний час стане політичною перевагою для нового президента. Всі невдачі та поразки будуть покладені на Байдена, незалежно від умов, на яких завершиться війна.

В Китаї існує основна причина, чому вони не прагнуть до ведення будь-яких переговорів: це перша причина, наведена американцями. Однак, є також мотиви для прагнення до зниження напруженості як на глобальному, так і на регіональному рівнях:

У теорії, можливо все, що завгодно. Наприклад, можуть вестися переговори. Можливо, що дії Байдена є спробою змусити Україну діяти, але з менш агресивними методами, ніж у Трампа. Крім того, Путін усвідомлює зростаючі внутрішні ризики, тому намагається захопити якомога більше територій, використовуючи тактику чисельної переваги. І ще, Китай може взяти на себе роль "доброго батька".

Але навіть у перелічених мною дуже базових пунктах багато суперечностей в інтересах сторін, на раціональність яких не доводиться сподіватися. Тому я б не радив сподіватися що "війна ось-ось закінчиться".

Наша стратегія -- виснажувати Росію і мінімізувати власні помилки -- не змінилася. А момент, коли ми чи росіяни будемо вимушені просити про перемовини, дійсно настане. І наразі ніхто не скаже, коли.

Перепрошую за відсутність "передбачуваності". Проте, жоден самообман ще не приніс користі.