У грузинських опозиційних сил з'явилася можливість здобути контроль над парламентом.

Кожна проєвропейська партія набирає мало відсотків, але якщо вони об'єднаються, то матимуть більшість у парламенті

26 жовтня в Грузії пройдуть вибори. Цього разу вони відбуватимуться за пропорційною системою з прохідним бар'єром у 5%. Вперше за багато років у опозиційних партій з'явилася можливість здобути більшість у парламенті.

Цю інформацію підтверджують недавні опитування, як повідомляє телеканал Formula, що опублікував результати досліджень.

Наразі проросійська, антизахідна партія "Грузинська мрія" користується значною підтримкою, адже 33% респондентів готові віддати за неї свій голос. Інші політичні сили...

Усі проєвропейські опозиційні політичні партії отримують помітно менше голосів, але в сумі можуть сформувати коаліцію.

Блоки Єдність, Коаліція за зміни, партії Сильна Грузія та Гахарія - За Грузію, а також, можливо, інші партії, що виступають проти існуючої влади у Грузії, здатні подолати 5-відсотковий бар'єр. За умови успішних переговорів вони можуть отримати приблизно 55% депутатських мандатів.

На замовлення телеканалу було проведене опитування авторитетною американською компанією "Edison Research". Дослідження охопило всю територію Грузії, за винятком окупованих регіонів. В опитуванні взяли участь 1200 респондентів, а похибка становить +/- 2,8 %.

Спроба офіційного Тбілісі всидіти на двох стільцях більш ніж улаштовує Москву, оскільки, по-перше, під час реалізації "прагматичної політики" зростає економічна залежність Грузії від Росії. По-друге, посилюються авторитарні, антидемократичні та проросійські тенденції в політиці грузинської влади. По-третє, триває погіршення відносин не тільки з Києвом, а й із Заходом. По-четверте, зміцнюється позиція Росії в Південнокавказькому регіоні.

Сидіти одночасно в західному кріслі та на російській табуретці стає все складніше. Незалежно від того, скільки разів представники правлячої коаліції запевняють, що уряд і парламент захищають інтереси Грузії, реальна політика влади виявляється все більш проросійською. Більше деталей можна знайти у статті Володимира Кравченка "Куди веде 'Грузинська мрія': до Європи чи до Росії?"