У Києві презентували нову мультимедійну виставку під назвою "Поговори зі мною".

Відчути, осмислити та надати підтримку дітям, які позбавлені родинного тепла. У столиці України, Києві, відбулася презентація мультимедійної виставки під назвою "Поговори зі мною". Головна мета заходу – сприяти усиновленню та розвитку сімейних форм виховання для дітей-сиріт. Їхні розповіді про обмеження, життя без батьківської ніжності, обіймів та тепла стали відомі Ярині Марків.

У дитячому будинку нам не дозволяли виявляти емоції слізьми. Але коли я вимовила слово "мама", у мене вперше виступили сльози.

Коли Каріні виповнилося 8 місяців, її рідна матір вирішила відмовитися від дитини. Від семи років дівчинка зростала в прийомній родині. Спогад про судове засідання, на якому її біологічну матір позбавили батьківських прав, назавжди залишився в її пам'яті.

Каріна, учащаяся в вузе:

Судове слухання проходить, і я опинився у центрі залу. Суддя звертається до мене: "Чи бажаєте ви обійняти вашу доньку?" Вона відповідає: "Ні."

З того часу Каріна стала впевнена...

Батьками є не тільки ті, хто дали життя, а ті, хто забезпечили виховання.

Я прагну і клянуся собі, що докладу всіх зусиль, аби якомога більше дітей отримали можливість потрапити в прийомні сім'ї або, принаймні, мали добрих наставників.

Тетяна - триразова чемпіонка України з кікбоксингу, пише вірші та волонтерить, працює з дітьми, котрі, як і вона, залишилися без батьківської турботи.

Я багато пройшла. Спершу інтернат, потім ще один інтернат, потім дитячий будинок, потім прийомна сімʼя. Потім дитбудинок і все. І світ.

Старанна дівчина всі свої успіхи пов'язує з труднощами, які підкинула їй доля. Вона вважає, що саме вони зробили її міцнішою. А прийомні батьки стали для неї джерелом мотивації до нових звершень. Незважаючи на свій непростий характер, Тетяна визнає це...

Тетяна, активна учасниця волонтерського руху:

Батьки, що підтримували мене на всіх етапах мого життя, вклали чимало зусиль і ресурсів, а я, в свою чергу, не раз порадувала їх смачними печивом. Я була тією дитиною, яка вміла голосно висловлювати свої емоції, адже часто відчувала, що мене не помічають.

"Поговори зі мною" — це фотопроєкт, який слугує містком між дітьми, що пережили відсутність родинного тепла, і дорослими, готовими їм допомогти. Відвідувачі мають можливість доторкнутися до зворушливих історій учасників проєкту через QR-коди. Автором цих зображень є українська фотохудожниця Василина Врублевська. Ініціатива реалізована за підтримки Фундації Катерини Осадчої та Міністерства соціальної політики. Втілення проєкту стало можливим завдяки допомозі Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, а також Фундації Олени Зеленської та ЮНІСЕФ.

Мунір Мамедзаде, голова представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні:

Люди повинні розуміти, що кожна дитина заслуговує на те, щоб рости в сімейному оточенні. Це не лише належне їй право, а й шанс, який може стати запорукою їхнього успіху в майбутньому.

Оксана Жолнович, очільниця Міністерства соціальної політики України:

Якщо ми подамо цю інформацію через звичайні, повсякденні речі, які відсутні у житті кожної дитини в інтернаті, це змінить наше сприйняття. Наша мета - виявити якомога більше людей з добрим серцем, готових прийняти дитину у свою родину.

Нині майже 5 тисяч українських дітей перебувають в інституційних закладах і чекають на своїх батьків. На показники впливає і війна. Об'єктивно не найкращий час для всиновлення. Та й це не головний виклик. Часто перепоною стає вік дитини.

Ірина Тулякова, голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей:

У ці непрості часи багатьом важко взяти на себе відповідальність не лише за своє життя, а й за благополуччя дітей, як маленьких, так і підлітків. Справжнім викликом є бажання людей усиновити малюків, будь то дівчинка чи хлопчик. Проте слід зазначити, що більшість дітей, які чекають на нову родину, — це підлітки або діти, які вже досягли 11-річного віку.

Допомога дорослого не зводиться лише до офіційного оформлення прийняття дитини в родину. В Україні існує кілька варіантів виховання, серед яких важливу роль відіграє наставництво.

Катерина Осадча, телеведуча, авторка ідеї:

Можна поступово стати для дитини справжнім дорослим, відвідуючи її в дитячому будинку та стаючи другом і наставником. Той, хто планує взяти дитину в будь-яку форму сімейного виховання, повинен задати собі кілька важливих питань: що я можу запропонувати? Чи вистачає в мене сил? Чи забезпечую я своїм дітям все необхідне? Чи роблю я це для власного задоволення, чи для блага дитини? Важливо, щоб люди усвідомлено підходили до цього вибору.

П'ять тисяч українських дітей прагнуть батьківської ласки. Вони потребують любові та підтримки. Державна ініціатива "Україна для кожної дитини" готова протягнути цю руку допомоги.