"Учитель керує ситуацією": чому в британських школах методи впливу на учнів із труднощами виявляються ефективнішими, ніж в Україні.
Надія Майбогіна, українська педагогиня, яка наразі працює у Великій Британії, поділилася своїми спостереженнями про різницю в підходах до роботи з проблемними учнями в обох країнах. В Україні зазвичай обмежуються лише бесідами та записами в щоденнику, тоді як у Британії кожна школа має власну систему санкцій. Проте основний принцип полягає в тому, що вчитель не залишається наодинці з проблемною поведінкою учня.
На своїй Facebook-сторінці вона поділилася думками з цього приводу. Як зазначила, вчителі у Великій Британії лише фіксують випадки такої поведінки учнів, а подальші дії повинні виконувати фахівці, які займаються питаннями поведінки школярів. Деякі із заходів впливу навіть мають законодавче підґрунтя.
В Україні, як зазначила Майбогіна, якщо учень на уроці заважає іншим і вчителю, то йому зазвичай нагадують правила поведінки та натякають на наслідки.
Проте не можна просто вигнати його з класу. Адже вчитель несе відповідальність за життя і здоров'я дитини, і, не дай Боже, якщо ігнорувати її індивідуальні потреби, це може призвести до серйозних наслідків. Можливо, варто занотувати свої переживання у щоденнику, виражаючи їх хоча б через розмір букв і яскравість червоної ручки. Але в електронному щоденнику такі емоції не передаси, - зазначила вона.
Вчитель також має можливість звернутися до класного керівника, сподіваючись, що той зможе донести ситуацію до батьків, які, в свою чергу, вплинуть на свою дитину. Ще одним варіантом є консультація з психологом, який у "дружній та позитивній обстановці" допоможе дитині освоїти "навички самоконтролю, емпатії та співпраці".
Останній варіант - це бесіда в «кабінеті на килимі» у директора або ж оформлення офіційного попередження.
"З перспективи учня, всі ці 'заходи' можна класифікувати на кілька категорій: просто поговорили, або ж вжили погрозливого тону, виписали документ, який, в принципі, не змінює ані щоденний розклад учня, ані не потребує від нього додаткових зусиль, а також не накладає жодних обмежень," - зазначила вчителька.
У британських школах порушення дисципліни, невиконання домашніх завдань та інші правопорушення фіксуються в електронній системі. Кожен випадок отримує унікальний код, а батьків інформують про це за допомогою червоних наліпок у щоденниках, телефонних дзвінків та письмових повідомлень.
Які існують методи впливу на проблемну поведінку в британських школах?
Увага! Британські учні зазвичай сприймають усне попередження, оскільки усвідомлюють, що його наслідки можуть бути серйозними.
- Система "Он-колл". Якщо після першого попередження ситуація залишається без змін, вчитель активує спеціальну кнопку на комп'ютері, вказуючи прізвище учня, клас та опис проблеми. Після цього черговий, оснащений рацією, приходить до класу, щоб провести бесіду з учнем.
- Обговорення після занять (Catch Up). Цю бесіду проводить не вчитель, а координатор року чи інший співробітник (він/вона можуть зв'язатися з викладачем для отримання додаткової інформації про інцидент). Catch-up може призвести до затримки після уроків на одну годину.
- Вилучення з класу. Після первинного зауваження вчитель може попросити учня залишити клас. Учень повинен перейти до столу, розташованого поряд з аудиторією, і виконувати завдання, надані вчителем, або займатися читанням. Невиконання цих вказівок може призвести до залишення після уроків.
В британських навчальних закладах учні мають тривалі перерви, які тривають 20 або 40 хвилин. Однак, у разі неналежної поведінки, школяр може втратити цей час для відпочинку та спілкування.
- Післяурочне затримання (Detention). У нашій країні ця міра регулюється законодавством. Затримання може бути накладене через порушення правил (наприклад, відсутність краватки або прийом до школи з нафарбованими нігтями), неналежну поведінку або невиконання домашніх завдань. У першому випадку учень затримується на 30 хвилин, у разі повторного порушення - на 60 хвилин, а при систематичних порушеннях - на 120 хвилин.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше Майбогіна розповіла, що головна відмінність між британськими та українськими школярами у тому, що дітям за кордоном не байдуже на те, які хоббі у педагога та як він проводить свій вільний час.
