"Ти починаєш боятися самого себе": командир ЗСУ розкрив важкі реалії життя на фронті.
Є безліч труднощів, крім сутичок, які неабияк виснажують.
Конфлікт між Росією та Україною триває вже майже три роки, і за цей період страждання торкнулися багатьох – як фізично, так і емоційно. В труднощах опинилися всі: і цивільні, і військові, включно з їхніми командирами. Серед них – і командир Ігор Куліковський, який також зазнав впливу цієї війни.
У своєму повідомленні він розповів про безліч труднощів, з якими щодня стикаються військовослужбовці. Ці проблеми не завжди пов'язані безпосередньо з бойовими діями, адже інколи це також особисті трагедії, які лягають на плечі командира.
"Я відчуваю, як у мені одночасно борються цинічна підлість і почуття справедливості. Це створює внутрішній конфлікт, з яким я змушений справлятися, ховаючи його у глибині своєї душі," – ділиться військовий.
Він зазначив, що його обов'язки полягають не лише в організації та виконанні бойових завдань, але й у підтримці військовослужбовців, що є вкрай виснажливим. Дехто втратив бажання боротися і готовий на будь-які кроки, аби повернутися додому. Хтось переживає за хвору матір, яка вже не може встати з ліжка, а інші, наприклад, залишили своїх дружин, які виїхали за кордон і знайшли нове життя з іншими. І таких випадків є чимало.
Проте, безумовно, це все вкрай виснажує і веде до втоми. Але куди йти далі? Адже командир роти "зобов'язаний знати військове звання, прізвище, термін служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, а також ділові та морально-психологічні якості кожного з військовослужбовців роти, постійно здійснюючи з ними індивідуальну виховну роботу". Це прописано в тих Статутах, які всі часто критикують. Ти носиш цю інформацію в собі. Вона перетворюється на частину тебе, стає твоїм тягарем, наповнюючи тебе м'язами, м'ясом і часом навіть зайвим жиром. Можливо, цього й не потрібно було б. Але війна… -- зазначає Куліковський.
Командир відзначає численні труднощі, з якими стикаються військові, що не пов’язані безпосередньо з бойовими діями, але все ж сильно виснажують. Окрім спокуси втекти з військової служби, випити чи вирішити особисті проблеми, існують ще й специфічні військові виклики. Ці труднощі накопичуються на всіх бійців, і командир, як одна з ключових фігур на фронті, має вислуховувати кожного, щоб забезпечити їх емоційні ресурси для продовження боротьби.
"Оскільки мені не світить демобілізація, адже я контрактник, мені доводиться якось жити з цим. Іноді навіть починаю боятися, що може статися перехід від умовної децимації до справжньої. Треба ж якось триматися на плаву..." – зазначив Куліковський.
Нещодавно "Телеграф" повідомляв про інцидент у потязі в Києві, де відбулася бійка між військовим і цивільною особою.
