Зовнішній тиск та залученість: що встиг повідомити Углава про НАБУ перед відставкою | УНН

Гізо Углава, який раніше обіймав посаду першого заступника директора Національного антикорупційного бюро, висловив звинувачення щодо керівництва в застосуванні тиску та відсутності прозорості. Він також зазначив про наявність зовнішніх впливів і використання бюро для досягнення особистих цілей.

Протягом останніх кількох місяців Гізо Углава, колишній перший заступник директора НАБУ, зробив ряд резонансних заяв, які виявили можливі проблеми в управлінні та розслідувальних процесах антикорупційних детективів. Він підкреслив питання непрозорості, стороннього впливу та використання бюро для приватних цілей, що суттєво підриває репутацію НАБУ як незалежного антикорупційного інституту. УНН зібрав найважливіші висловлювання за цей період.

Згадаємо, що суперечка між першим заступником директора Гізо Углавою та НАБУ почалася в травні, коли Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснила обшуки у кількох працівників НАБУ, яких підозрювали у зловживанні службовими повноваженнями та витоку інформації.

Конфлікт став особливо напруженим після того, як Углаву усунули з посади заступника директора НАБУ в контексті розслідування витоків інформації та через дисциплінарні заходи, вжиті щодо нього. Протягом цього періоду Углава не раз робив публічні заяви про тиск та неправомірні дії з боку керівництва НАБУ.

Гізо Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку.

На даний момент ситуація, що свідчить про реальний конфлікт інтересів у мого безпосереднього керівника - директора НАБУ - проявляється через: особистий тиск на мою особу з вимогою залишити посаду; дії, які загрожують верховенству права заради досягнення особистих вигод; ухвалення рішень не відповідно до закону, а під впливом зовнішнього тиску.

Він зазначив, що на нього здійснювали особистий тиск з метою підриву його репутації через розслідування, пов'язані з витоками інформації у справах НАБУ.

Паралельно з початком досудового розслідування та двох службових перевірок, які мають на меті принизити мене як посадову особу та знецінити репутацію НАБУ в цілому, стартувала медійна кампанія, що орієнтована на формування негативного іміджу моєї професійної діяльності та репутації серед громадськості.

Углава також вказав на те, що рішення, які приймаються в НАБУ, можуть бути зумовлені зовнішніми чинниками, а не базуватися виключно на законодавстві. Серед осіб і організацій, що, на його думку, здійснювали тиск, він згадав активістів Центру протидії корупції (ЦПК) і голову Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, яка, за словами Углави, раніше працювала в ЦПК.

Останнім часом ЦПК, в особі Віталія Шабуніна зокрема, завдяки політичному лобі, а саме голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної, прагне стати монополістом громадської думку в частині боротьби з корупцією. Така монополізація призводить до викривлення реальної ситуації та збільшення нездорового впливу на антикорупційну інфраструктуру, яка неможлива без незалежного НАБУ. Від слабкого та контрольованого НАБУ зможуть отримати вигоду усі зацікавлені у цьому особи, зокрема й корумповані організовані групи

Углава неодноразово акцентував увагу на тому, що заходи, вжиті проти нього, вказують на суттєві недоліки у роботі НАБУ, які спрямовані на виконання зовнішніх завдань, а не на встановлення фактів.

Також він зазначив, що НАБУ зіштовхнулося з проблемами, які потребують виправлення, і що він буде намагатися відновити свою посаду через суд, використовуючи всі можливі ресурси для цього, включаючи залучення на свій бік інших державних службовців. Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), куди він нещодавно звернувся із заявою на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Таким чином Углава, очевидно, сподівається використовувати підтримку керівництва НАЗК, щоб зміцнити свою позицію у судових процесах та впливати на громадську думку на свою користь, представивши себе як реального викривача, а не як фігуранта корупційних звинувачень. Цей крок свідчить про те, що Углава намагається мобілізувати свої зв'язки у державних структурах, щоб вплинути на результати розслідувань та судових розглядів проти нього.

Незалежно від обставин, поведінка обох сторін вказує на те, що розслідування НАБУ можуть стикатися з труднощами щодо прозорості, нейтральності та об'єктивності.

Ситуація з Углавою може суттєво вплинути на запланований міжнародний аудит НАБУ, який має на меті незабаром проаналізувати ефективність і прозорість діяльності цього органу. Заяви Углави про тиск, корупційні практики та потенційні маніпуляції всередині НАБУ можуть привернути більше уваги аудиторів до внутрішніх проблем бюро, спонукаючи їх до більш детального вивчення внутрішніх процедур, систем контролю та механізмів звітності.

Інформація про конфлікти та внутрішні суперечки може суттєво зашкодити міжнародному іміджу НАБУ, ставлячи під сумнів його здатність до проведення незалежних розслідувань і ефективної боротьби з корупцією, враховуючи значні бюджетні витрати на підтримку антикорупційної системи. Аудитори можуть зосередитися на перевірці заяв керівництва щодо зовнішнього тиску та оцінювати, наскільки бюро дотримується принципів незалежності та об'єктивності у своїй діяльності.

Крім того, аудиторський звіт може містити рекомендації щодо покращення внутрішнього управління та запровадження додаткових механізмів захисту від тиску на службовців, особливо тих, хто займається розслідуванням корупційних справ. Це може привести до подальших реформ у НАБУ, спрямованих на зміцнення його незалежності та підвищення довіри до його роботи як в Україні, так і на міжнародній арені.

Обстановка

Раніше інформаційне агентство УНН повідомляло, що, за словами аудиторів, команда НАБУ знаходиться в депресивному стані, потребує допомоги психологів, а більшість співробітників має намір покинути свої посади в найближчому майбутньому.

При цьому НАБУ не має довіри українців (54.4% серед респондентів дослідження)., а економічний ефект від їх діяльності балансує на нулі. Адже за ці роки на НАБУ, САП, НАЗК та ВАКС було витрачено з бюджету десятки мільярдів гривень.

Причиною недовіри до антикорупційних органів можуть бути резонансні звинувачення високопосадовців з боку НАБУ, які в підсумку закінчуються виправдальними вироками. Яскравим прикладом є справа колишнього міністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у завданні збитків бюджету через зниження портових зборів, які він запровадив. Проте, під час судового розгляду всі доводи детективів та прокурорів САП були безповоротно спростовані. Варто зазначити, що жодних публічних вибачень перед Омеляном або покарання за незаконні дії проти нього з боку детективів НАБУ та прокурорів САП не було.

Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.

Втім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися "злити" і анулювати через суд - ймовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.

Нагадуємо, що міжнародні фахівці представили урядові список претендентів для комісії, що здійснюватиме перевірку НАБУ. Докладніше про цих кандидатів можна дізнатися в матеріалі УНН за цим посиланням.