Зруйнована споруда в Вознесенську: чому процес демонтажу затягується?

20 серпня 2022 року, під час інтенсивного обстрілу Вознесенська, одна з ракет, випущених російськими військовими, вдарила по п'ятиповерховому житловому будинку на вулиці Котляревського, 39. Унаслідок вибуху стіни будівлі буквально "розійшлися". Ця атака призвела до поранення 14 осіб, серед яких було троє дітей. Незважаючи на те, що з того моменту минуло вже два роки, будинок досі залишається в напівзруйнованому вигляді, без жодних ознак демонтажу чи ремонту.

"МикВісті" дослідили фактори та труднощі, що уповільнюють процес знесення п'ятиповерхового будинку.

Невдовзі після удару, жителі почали сподіватися на відновлення свого житла. Однак експертна комісія, яка провела технічну оцінку, встановила, що будівля стала непридатною для життя: 60% конструкцій зазнали значних ушкоджень. Найбільше постраждали дах, стіни, балкони, а також вікна і двері.

Мешканка будинку Інна каже, що вона, як і інші жителі сподівалися, що після технічного обстеження вони зможуть повернутися до своїх домівок:

-- Ми всі сподівалися, що після технічного обстеження зможемо повернутися додому. Ми думали що, попри пошкодження, ще є шанс відновити будівлю. Після обстрілу ми чекали, що знайдуть спосіб відремонтувати наші квартири, адже ми не уявляли собі життя без нашого дому. Коли дізналися, що технічний висновок підтвердив наші найгірші страхи і відновлення неможливе, це було справжнім шоком. Тепер нам доводиться шукати нове житло, і це дуже важко.

Технічний аудит виявив серйозні ушкодження несучих елементів будівлі. Покриття даху має 70% руйнування, стіни нахилилися, а наскрізні тріщини стали помітними. Хоча фундамент встояв, в районі вибуху спостерігаються зсуви блоків. Використання сходів є небезпечним, балкони першого під'їзду зруйновані, а плити зазнали прогинів.

Використовувати будівлю настільки небезпечно, що її треба знести.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №474, яка була ухвалена 19 квітня 2022 року, органи місцевого самоврядування отримали право на демонтаж зруйнованих будівель після проведення відповідних обстежень та ухвалення рішення на основі складеного акту. Фінансування цих заходів здійснюється через місцеві або державні програми, що може ускладнити процес початку робіт з демонтажу.

Директорка "Житло-сервіс" Олена Балабаєва, яка обслуговувала будинок розповідає, що через неможливість відновлення будівлі деякі мешканці вирішили приватизувати землю під будинком, щоб запобігти новій забудові на цій території.

Після обстрілу ми ознайомилися з висновками експертів та провели спільний огляд з комісією. З'ясувалося, що котлован зазнав значних ушкоджень, і, відповідно, відновлення будинку не відбудеться. Навіть фахівці з Києва, які раніше займалися відновленням пошкоджених будівель в Ірпені, підтвердили, що через проблеми з фундаментом жоден забудовник не візьметься за його відновлення, - розповіла директорка компанії "Житло-сервіс" Олена Балабаєва.

Незважаючи на те, що демонтаж є очевидно необхідним, цей процес досі не розпочато. Однією з головних причин затримки є питання компенсацій для мешканців. Мер Вознесенська Євген Величко повідомляє, що чотири сім'ї з цього будинку досі не отримали належні виплати за свої знищені квартири. Без їхньої згоди демонтаж не може бути здійснений.

Ми не можемо ініціювати демонтаж будинку, поки не узгодимо ситуацію з іншими жителями. Або потрібно провести загальні збори, на яких вони повинні підтвердити, що не проти розбирання будівлі, - зазначив він.

Ще однією з проблем є фінансування робіт із демонтажу. Раніше місцева влада намагалася залучити міжнародні організації, які обіцяли виконати ці роботи, але, на жаль, донори не вийшли на зв'язок. Тепер ж керівництво міста активно шукає нові варіанти для реалізації демонтажу будівлі.

Міська влада оцінює вартість демонтажу щонайменше у півтора мільйона гривень. Для міста, що має обмежений бюджет, це забагато. Окрім демонтажу, потрібно також переробити будівельні відходи, що додатково збільшує витрати.

За словами мешканки зруйнованої багатоповерхівки Інни, суми компенсацій, які пропонуються мешканцям зруйнованого будинку, не завжди покривають витрати на нове житло.

Згідно з даними, наданими начальником управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради Єгором Нуруліним, з 27 сімей 21 вже отримала сертифікати на компенсацію, загальна сума яких перевищує 22 мільйони гривень.

Максимальна сума отриманої компенсації досягла 1 мільйона 428 тисяч гривень, тоді як найменша становила 537 тисяч 850 гривень.

Проте лише п'ять сімей вже скористалися сертифікатами, оскільки решта або не можуть вирішити питання з документами, або не вважають компенсації достатніми для придбання нового житла.

Пані Інна, одна з жителів зруйнованого житлового комплексу, ділиться, що міська адміністрація пропонує їй 1 мільйон 90 тисяч гривень для придбання нового житла. Проте, за її словами, через підвищення цін на нерухомість цієї суми не вистачає для купівлі двокімнатної квартири в Вознесенську.

Для придбання двокімнатної квартири необхідно приблизно 33 тисячі доларів, а мені запропонували лише 24 тисячі. Ціни на нерухомість є надто високими, і навіть отримавши компенсацію, вона не покриває витрати на нове житло з меблями. Я фактично залишаюсь біженкою у власному місті, -- ділиться своїми переживаннями Інна.

Вона наголошує на тому, що не планує покидати Вознесенськ, адже там проживають її родичі та друзі.

-- Мені не хочеться переїжджати в інше місто, наприклад, Одесу, навіть якщо там можна придбати нову квартиру, - додає вона.

В даний момент Інна розмірковує над можливістю отримання компенсаційного сертифіката, хоча усвідомлює, що ця сума не зможе повністю покрити всі її витрати.

Євгеній Величко підтверджує, що ринок житла у Вознесенську дійсно відчуває тиск через наплив переселенців. За його словами офіційно зареєстровані ВПО складають близько 12% населення міста, що суттєво впливає на попит на житло і підвищує його вартість.

-- В нашому місті не було жодного нового будівництва протягом більше десяти років. Останній житловий комплекс з’явився близько дев’яти років тому, і сьогодні тут навіть не залишилося будівельної техніки для реалізації подібних проектів, -- зазначає Величко.

Крім викликів, пов'язаних з новим будівництвом, існує ще одна проблема — приблизно 7% житлових приміщень у місті залишаються незаселеними. Міська адміністрація ініціювала процедуру визнання занедбаних квартир "відумерлою спадщиною", щоб згодом передати їх новим власникам через судовий розгляд. Це може стати частковим рішенням житлової кризи в місті, проте процес потребує певного часу для реалізації.

Ситуація з майбутнім зруйнованої споруди на вулиці Котляревського, 39, залишається неясною. Навіть після демонтажу будівлі питання про перспективи використання цієї ділянки досі не вирішене.

Згідно з генеральним планом міста, ця ділянка запланована для житлового будівництва. Проте, щоб розпочати зведення нового житла, необхідно створити детальний план території, який обійдеться приблизно в 200 тисяч гривень — ця сума наразі перевищує фінансові можливості міста. Тож найбільш ймовірним сценарієм залишається зведення нового житлового комплексу. На сьогодні альтернативні ідеї для використання цієї території ще не розроблені.

Муніципальні органи продовжують шукати варіанти вирішення ситуації. Однак жителі знищеного будинку змушені залишатися без даху над головою, а процес демонтажу може затягнутися на невизначений час через нестачу фінансування та незрозумілість у питаннях компенсацій.