Чи вплине зруйнований німецький "світлофор" на Україну?
Німеччина на межі проведення дострокових виборів: виклики та перспективи для України.
У день, коли Дональд Трамп святкував свою тріумфальну перемогу на виборах, канцлер Німеччини Олаф Шольц відчував себе не найкраще. Причини цього були не лише в новинах з-за океану. Взаємини між трьома партіями світлофорної коаліції, що утворилася після парламентських виборів 2021 року, давно стали напруженими. Останнім часом ситуація ще більше ускладнилася через суттєве зниження рейтингів соціал-демократів, Партії зелених та "Вільної демократичної партії" (ВДП). 6 листопада, після зустрічі з партнерами по коаліції, Олаф Шольц оголосив про звільнення міністра фінансів Крістіана Лінднера, лідера ВДП. Незабаром після цього свою посаду залишили й інші міністри з цієї політичної сили. Таким чином, світлофорна коаліція фактично припинила своє існування.
Згідно з чутками, лідер "вільних демократів" Крістіан Лінднер замислювався про вихід з коаліції ще після того, як його партія зазнала суттєвих втрат на виборах до місцевих ландтагів у Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі. Однак реальними причинами розпаду коаліційної більшості стали розбіжності у поглядах на вирішення бюджетного дефіциту, який в наступному році може перевищити 13 мільярдів євро. Канцлер Олаф Шольц виступає за підвищення боргового ліміту, надання субсидій на електрику та додаткове фінансування для підтримки автомобільної промисловості.
У Крістіана Лінднера, який є представником поміркованої ліберальної партії, існує абсолютно інше бачення вирішення проблеми бюджетного дефіциту. Він пропонує зменшення податкового навантаження для підприємств і заможних громадян Німеччини, скорочення соціальних виплат та дотацій на житло, зниження державних субсидій, а також перегляд політики "радикального зеленого переходу" у енергетичному секторі. Звичайно, "вільним демократам" завжди було важко налагодити діалог з партнерами, які мають більш ліві погляди на численні важливі соціально-економічні питання.
У ході обговорення бюджету на 2025 рік німецькі політики не оминули увагою й Україну. Проте ні Шольц, ні Лінднер не висловили наміру зменшити підтримку нашої країни. За інформацією джерел, дискусії стосувалися пошуку найефективніших шляхів для надання допомоги. Між представниками німецької політики навіть виникла своєрідна конкуренція: хто з них зможе зробити більше для України.
Проєкт німецького бюджету на 2025 рік передбачав військову допомогу Україні на суму 4 млрд євро. Однак Шольц, який раніше багато уваги приділяв риториці пошуку шляхів до миру з РФ, нібито запропонував додатково виділити Києву ще 3 млрд євро. Натомість Лінднер не погодився з такою пропозицією, зауваживши, що його партія ніколи не вагалася в питанні допомоги України, тоді як інші -- так. Очільник "вільних демократів" сказав, що додаткові мільярди не допоможуть Києву. А от надання далекобійних ракет Taurus справді принесе користь. Раніше досить позитивно стосовно передачі Україні Taurus висловлювався й інший німецький політик -- лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц. Також він зауважив, що Берліну потрібно значно збільшувати витрати на оборону, а канцлеру -- подолати свій страх перед Путіним.
Що далі? Олафу Шольцу майже гарантовано не вдасться отримати вотум довіри до свого уряду в Бундестазі через брак голосів. І тоді на Німеччину чекають дострокові парламентські вибори. Інтрига в одному -- даті їх проведення. Головний політичний суперник СДПН -- консервативний блок ХДС/ХСС -- виступає за якомога швидше голосування щодо вотуму довіри уряду. Адже лише після цього можна призначати дату дострокових виборів до парламенту. Фрідріх Мерц уже закликав канцлера не затягувати з цим питанням. І додав, що неприпустимо, коли в державі кілька місяців працюватиме уряд, який не має більшості в парламенті. Водночас Шольц волів би затягнути цей процес, щоб вибори відбулися хоча б у березні. Доти соціал-демократи сподіваються трохи покращити свої рейтинги. Додатковим аргументом СДПН стало б ухвалення важливих бюджетних ініціатив, щоб було з чим іти до електорату.
Спочатку в медіа циркулювала інформація, що Олаф Шольц планує поставити на голосування питання про вотум довіри до свого уряду 15 січня. За таким сценарієм, дострокові вибори відбулися б на початку весни. Однак 10 листопада канцлер нібито змінив свою думку і заявив, що не проти провести доленосне голосування раніше -- до Різдва. Але перед цим лідер фракції СДПН Рольф Мютценіх та лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц мають узгодити відповідну дату.
В інтересах Німеччини -- щоб політична криза та перехідний період завершилися якомога швидше. Надто багато внутрішніх і зовнішніх викликів стоять зараз перед найпотужнішою в економічному плані державою ЄС. Водночас дострокові вибори не вплинуть на вже погоджену підтримку України. Навіть якщо Бундестаг не схвалить проєкту бюджету на наступний рік. Також наразі в нас немає підстав серйозно хвилюватися щодо результатів майбутніх виборів. Партії, які, найімовірніше, сформують нову урядову коаліцію, займають проукраїнську позицію.
На сьогоднішній день блок ХДС/ХСС безумовно очолює рейтинг підтримки серед громадян Німеччини. На дострокових парламентських виборах приблизно 32% виборців готові віддати свої голоси за цю політичну силу. Однак цього недостатньо для створення однопартійної більшості. Тому ХДС/ХСС, безумовно, буде змушена вступити в переговори з іншими політичними силами. Оскільки ХДС/ХСС категорично відмовляється від співпраці з "Альтернативою для Німеччини" (АдН), Фрідріху Мерцу доведеться шукати партнерів серед інших партій. Ідеальною варіантом могла б стати коаліція між правоцентристським ХДС/ХСС і поміркованими лібералами ВДП. Проте існують серйозні сумніви щодо можливості представництва "вільних демократів" у новому складі Бундестагу. Навіть якщо ВДП зможе подолати 5-відсотковий бар'єр, їхня кількість все ще не буде достатньою для формування уряду.
Коаліція між ліволіберальними "зеленими", які розгубили значну частину електорату та накопичили багато негативу, й ХДС/ХСС виглядає неприродно. Правоцентристи Мерца навряд чи підтримають радикальну екологічну повістку Партії зелених, яка викликає багато нарікань у німецьких промисловців та бізнесу. Залишається єдиний варіант -- формування майбутнього уряду двома політичними силами: ХДС/ХСС та СДПН як молодшого партнера.
Попри неминучу поразку на найближчих виборах партія Шольца має гарні шанси й далі бути учасником урядової коаліції та делегувати своїх представників на посади міністрів. Хоча шанси канцлера отримати міністерське крісло після виборів майже нульові. Лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер уже зазначив, що СДПН може стати єдиним реальним партнером у новій коаліції. Але без її нинішнього лідера -- Олафа Шольца.
У 2025 році Німеччина, ймовірно, стане свідком формування нового уряду "великої коаліції". Для України цей сценарій не виглядає загрозливим. Хоча між ХДС/ХСС і СДПН існують певні розбіжності в їхніх поглядах на українське питання, в цілому ці політичні сили визнають важливість підтримки Києва в його боротьбі з Росією. Але постає питання: чи зможе такий уряд бути ефективним у вирішенні серйозних внутрішніх та зовнішніх викликів? Його неуспіх може створити умови для приходу до влади інших партій, які можуть виявитися більш прихильними до ідеї компромісу з Москвою, нехтуючи інтересами України.
Сучасна політична криза в Німеччині несе в собі як ризики, так і нові шанси для України. Важливо, щоб час до проведення позачергових виборів у Бундестазі не затягувався. Чим швидше буде подолано політичну невизначеність у Німеччині, тим вигідніше це буде для Києва.
