HRW: В Україні зафіксовано найбільшу кількість цивільних жертв від використання касетної зброї.
Упродовж 2023 року в Україні спостерігалося найвище число загиблих і постраждалих цивільних від застосування касетних боєприпасів. Такий висновок містить оприлюднений у понеділок, 9 вересня, щорічний спеціальний звіт Cluster Munition Monitor 2024, складений правозахисною організацією Human Rights Watch (HRW).
Згідно з даними, наведеними авторами звіту, у 2023 році внаслідок використання касетних боєприпасів у світі загинуло або отримало поранення 219 людей, з яких 47% становлять неповнолітні. Для порівняння, у попередньому році повідомлялося про більш ніж тисячу цивільних, які постраждали або загинули внаслідок застосування касетних озброєнь.
Зазначено, що у 2022 році Україна зазнала найбільше випадків шкоди цивільному населенню через цей тип боєприпасів. Проте, як визнають самі автори звіту, точних статистичних даних з цього питання досі немає.
Дослідники вказують на те, що в Україні ситуація ускладнюється тим, що обидві сторони конфлікту – Росія та Україна – активно використовують касетні боєприпаси під час бойових дій. Це пов'язано з тим, що ні Москва, ні Київ не підписали міжнародну конвенцію, яка забороняє цей тип зброї.
Також варто зазначити, що Сполучені Штати, які забезпечують найбільшу кількість військової допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії, не є підписантами цієї угоди і надають касетні боєприпаси Збройним Силам України, як зазначають автори звіту. У документі підкреслюється, що ні Іран, ні Північна Корея також не підписали цю угоду. Обидві країни активно постачають боєприпаси для Росії, зокрема артилерійські снаряди, що підтверджується численними фото- й відеозаписами, опублікованими самими російськими військовими та Z-пабліками.
Конвенція, що забороняє використання касетних боєприпасів, вступила в силу в 2010 році. Більше 110 країн вже ратифікували цей міжнародний договір, як зазначає інформаційне агентство dpa. Документ містить сувору заборону на використання, розробку, виготовлення, накопичення та передачу касетних боєприпасів.
Читайте також: Оператор DW дістав поранення касетними боєприпасами РФ на Донбасі
Тим часом правозахисники з HRW розкритикували Німеччину за те, що торік американські військові і мали в цій країні, і перевезли свої касетні боєприпаси через Німеччину під час відправки їх в Україну, як це задокументував суспільно-політичний мовник Norddeutscher Rundfunk (NDR).
"Усі члени конвенції повинні чітко висловитися проти накопичення касетних боєприпасів за кордоном і проти транзиту касетних боєприпасів через їхню територію, повітряний простір або води", - вимагають у HRW, оскільки Німеччина є державою-учасницею конвенції.
На сьогоднішній день лише десять країн, що підписали конвенцію, продовжують утримувати певну кількість касетних боєприпасів для навчальних цілей та досліджень. Серед них Німеччина володіє найбільшими запасами цих боєприпасів.
Касетні боєприпаси мають значно більшу площу ураження, ніж звичайні, однак головна проблема застосування цих видів озброєнь - те, що не всі суббоєприпаси штатно вибухають під час застосування, тож подеколи вони ще впродовж десятиліть залишаються в землі чи водоймах, становлячи постійну загрозу насамперед цивільному населенню. Тож, як правило, саме цивільні, зокрема діти, в післявоєнний час найбільше потерпають від дії нерозірваних колись суббоєприпасів.
