Національний банк виступає з ініціативою про примусове вилучення коштів з рахунків.
Національний банк України пропонує оновити Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг. Зокрема врегулювати питання щодо примусового списання (стягнення) коштів з рахунку платника, який закритий за ініціативою платника чи його надавача платіжних послуг або змінений за ініціативою надавача платіжних послуг. Відповідні норми містить проект постанови Правління НБУ "Про затвердження Змін до списання (стягнення) коштів з рахунку платника". Про це повідомила Судово-юридична газета, пише DailyLviv.com.
Зокрема, пропонується ввести новий пункт 82-1, згідно з яким арешт на фінансові кошти залишається в силі навіть у випадку зміни номера рахунка платника, що регулюється процедурою зміни рахунка, зазначеною в Інструкції №162.
Документ, що стосується арешту коштів, постачальник платіжних послуг продовжує обліковувати відповідно до вимог, визначених у пунктах 2 та 3 абзацу 82 розділу V цієї Інструкції. Зокрема, інформацію про арештовані кошти банк записує на відповідному позабалансовому рахунку. Кошти, які були арештовані на рахунку платника, банк переводить та обліковує на балансовому рахунку для недіючих рахунків, щоб у разі надходження платіжної інструкції стягувача забезпечити її подальше виконання.
Кошти, арештовані на рахунку платника, який був закритий у зв'язку зі зміною номера рахунку за ініціативою надавача платіжних послуг, надавач платіжних послуг перераховує та обліковує за новим рахунком платника для подальшого виконання платіжної інструкції стягувача в разі її надходження.
У випадку отримання платіжної інструкції на примусове стягнення коштів з рахунку платника, який раніше використовувався для обліку арештованих коштів і був закритий через зміну номера рахунку за ініціативою надавача платіжних послуг, останній зобов'язаний виконати цю інструкцію відповідно до порядку, встановленого у розділі ІV даної Інструкції.
Крім того, банк або інший постачальник платіжних послуг перевіряє, чи збігається номер рахунку платника з номером рахунку, на якому раніше були заблоковані кошти. Цей рахунок міг бути закритий за рішенням платника або постачальника платіжних послуг, або ж змінений за ініціативою останнього.
Додатково визначається оновлений список реквізитів, які необхідно включити до платіжної інструкції для примусового списання (стягнення) коштів, підготовленої стягувачем (органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем) в електронному або друкованому форматі.
На думку Національного банку, це сприятиме покращенню механізму безготівкових розрахунків для користувачів платіжних послуг в національній валюті, зокрема, у визначенні дій постачальників платіжних послуг під час виконання кредитових і дебетових переказів без згоди платника, що включає примусове списання або стягнення коштів.
Національний банк приймає зауваження та пропозиції щодо проекту цієї постанови у відповідності до встановленої форми до 4 жовтня 2024 року включно.
Нагадуємо, що особи, які ухиляються від військового обліку, зокрема ті, хто не надав державі свої актуальні дані, та не сплатять добровільно штрафи, накладені ТЦК, можуть зіткнутися зі стягненням коштів з їхніх рахунків або навіть з нерухомого майна.
Для фізичних осіб розмір штрафу відповідно до КУпАП може варіюватися від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень, тоді як для посадових осіб юридичних осіб максимальна сума може сягати 59,5 тисяч гривень.
Рішення ТЦК має статус виконавчого документа.
В подальшому ухилянт буде внесений до Єдиного реєстру боржників.
У контексті цифровізації численних процесів, процедура стягнення боргів може відбуватися дуже швидко. Боржники, які навмисно уникають виконання своїх зобов'язань, можуть в один момент залишитися без фінансів (на першому етапі) і майна (якщо коштів на рахунку не вистачає).
Раніше повідомлялося, що картка для отримання зарплати чоловіка була заблокована через невиплату штрафу, накладеного ТЦК за недотримання норм військового обліку. Він вважав, що має підстави для бронювання, оскільки працює на телемарафоні.
