Чому Путін вирушив до Монголії та як країна реагує на ордер МКС: аналіз експерта

Російський диктатор Володимир Путін цими днями перебуває з візитом в Монголії. Це перша його поїздка з 2023 року до якоїсь країни, яка визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) і формально зобов'язана затримати його за ордером на арешт за воєнні злочини в Україні.

UAINFO.org повідомляє, що РБК-Україна досліджувало причини візиту Путіна до Монголії та аналізувало, чому ця країна не звертає уваги на міжнародний ордер.

Які політичні цілі візиту Путіна до Монголії

Літак Путіна приземлився в Улан-Баторі ввечері понеділка. Замість наручників на нього чекали почесна варта та червона килимова доріжка. Наступного ранку, у вівторок, відбулася офіційна зустріч з президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом. Після цього лідери перейшли до переговорів у традиційній юрті, розташованій всередині державного палацу.

У програмі - відзначення 85-ї річниці перемоги радянських військ у 1939 році над Японією в битві на річці Халхин-Гол у Монголії. Планується підписання низки двосторонніх угод представниками Російської Федерації та Монголії.

Вже є перші підсумки візиту. Зокрема, укладено угоду щодо спільного інвестування на суму до 220 мільйонів доларів для зведення вугільної електростанції. Крім того, стало відомо, що сторони практично завершили узгодження технічних деталей проекту малої атомної станції в районі Нового Хархаруму.

Як заявив монгольський лідер, візит Путіна має важливе значення для розвитку співробітництва, зокрема з питань енергетики. У відповідь російський диктатор заявив про перехід на розрахунки у валютах, альтернативних долару та євро, і пообіцяв розглянути можливість постачання газу споживачам до Монголії.

Однією з обговорюваних тем є будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2", який має з'єднати Росію з Китаєм, причому приблизно третина траси проходитиме через територію Монголії. За словами Володимира Путіна, цей проект наразі перебуває на стадії експертної оцінки.

Зазначимо, що напередодні візиту стало зрозуміло, що монгольська сторона не внесла його до планів розвитку до 2024 року. Детальніше про це читайте в матеріалі "Сила Сибіру-2" на паузі. Що це за газопровід і чому Китай "динамить Росію"?

Президент Монголії також прийняв запрошення взяти участь у саміті БРІКС, який відбудеться в жовтні у Казані, Росія.

Ось унікалізований текст: Сучасний візит демонструє: на даний момент неможливо говорити про абсолютну ізоляцію Путіна. Росія переживає ізоляцію з боку західних держав та союзників США, таких як Японія і Австралія. Втім, багато країн Глобального Півдня залишаються нейтральними щодо конфлікту між Росією та Україною, що дозволяє Путіну безперешкодно відвідувати ці країни, зазначає провідна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко.

За її словами, Путін використовує всі можливості, які є, і його поїздка до Монголії може переслідувати три політичні цілі. По-перше, дискредитувати роботу міжнародно-правових установ та показати Глобальному Півдню, що міжнародні зобов'язання не настільки потужні.

По-друге, продемонструвати, що існують держави, які готові до співпраці, незважаючи на тісні зв'язки із Заходом. Враховуючи своє географічне положення, Монголія шукає партнерів, які зможуть збалансувати вплив Росії та Китаю. Одним із таких "третіх сусідів" є Сполучені Штати. Крім того, останнім часом активізувалися контакти з Францією. Нещодавно монгольського президента вперше приймали в Єлисейському палаці.

Це також є дуже показовим. Монголія в цілому досить приваблива країна з точки зору ресурсів, і хто тільки не відвідував її, навіть Папа Римський. Третє завдання - показати внутрішній аудиторії, що "сміливий президент не боїться обмежень", і частково відвернути її увагу від "ситуації в Курській області", - зазначила Гриценко.

Чому Монголія не заарештувала Путіна за ордером МКС

Основною загадкою залишалося те, чи наважиться уряд Монголії на затримання Путіна, відповідно до вимог Міжнародного кримінального суду.

У 2023 році він не поїхав на саміт БРІКС до ПАР, яка ратифікувала Римський статут, незважаючи на гарантії президента Південної Африки Сиріла Рамафоси. Загалом Путін із початку повномасштабної війни рідше їздить за кордон, а всі країни, де він був з моменту видачі ордера на арешт за незаконну депортацію українських дітей, юрисдикцію МКС не визнають.

На відміну від інших, Монголія завершила процес вступу до міжнародного суду у 2002 році. Крім того, в кінці минулого року монгольський суддя вперше був призначений до МКС, а уряд заявляв про зростання та зміцнення міжнародної репутації країни.

Як і всі країни, що підписали Римський статут, Монголія повинна співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), зазначив прес-секретар суду Фаді Ель Абдалла. Водночас немає дієвого механізму для забезпечення виконання виданих ордерів.

У минулому інші особи, на яких було видано ордери, не стикалися з особливими труднощами під час закордонних поїздок. Наприклад, екс-диктатор Судану Омар аль-Башир у 2015 році безперешкодно покинув Південно-Африканську Республіку після саміту Африканського Союзу. Через два роки Міжнародний кримінальний суд визнав, що ПАР порушила свої зобов'язання, але не передав це питання до Ради Безпеки ООН, яка могла б прийняти рішення про санкції.

У понеділок Євросоюз висловив стурбованість тим, що Монголія може проігнорувати ордер на Путіна. "Монголія, як і всі інші країни, має право розвивати свої міжнародні зв'язки відповідно до власних інтересів", - заявила представниця Єврокомісії Набіла Массралі, але додала, що позиція Улан-Батора може мати юридичні наслідки.

Як пише The Associated Press, понад 50 російських політичних емігрантів підписали відкритий лист, який закликає уряд Монголії "негайно затримати Володимира Путіна". До заклику приєдналися правозахисні організації Amnesty International та Human Rights Watch. За даними Bloomberg, монгольський уряд завчасно пообіцяв, що не заарештує Путіна.

Ситуація насправді цікава, оскільки ніхто не змушував президента Монголії запрошувати Путіна. Однак малоймовірно було очікувати, що Улан-Батор віддалиться від Москви. "Це апріорі неможливо. Адже ці країни мають спільний протяжний кордон. Більше того, Монголія економічно значною мірою залежить від Росії, і це не змінити через географічні обставини", - зазначила Гриценко в інтерв'ю для РБК-Україна.

Крім того, Монголія дотримується постійного нейтралітету. "Чекати на скорочення зв'язків з Росією, навіть політичних та дипломатичних, ми навряд чи колись зможемо. Тому що для них співпраця з РФ - це питання національної безпеки", - наголосила експертка.

З огляду на непередбачуваність дій російського керівництва, не можна повністю відкидати можливість прикордонних провокацій, навіть якщо ймовірність цього становить лише 10%. Звісно, розгортання "монгольського фронту" малоймовірне, проте Росія цілком може вдатися до різних маніпулятивних ходів.

"Не можу собі уявити, що вони наважаться затримати Путіна. Попри те, що співпраця з кінця 1990-х років сповільнилася, і Монголія отримувала менше уваги, у той час як Росія зосереджувалась на неоімперіалістичних амбіціях, рівень політичної довіри залишається досить стабільним", - зазначила вона.

Які можливі наслідки для Монголії?

Україна природно висловила незадоволення щодо позиції Монголії та наполягає на відповідних діях. За словами представника МЗС Георгія Тихого, рішення не затримувати Путіна стало серйозним викликом для системи міжнародного правосуддя.

"Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши з ним відповідальність за скоєні ним воєнні злочини. Ми працюватимемо з партнерами, щоб переконатися, що це має наслідки для Улан-Батора", - наголосив він.

Політик, дипломат та історик Роман Безсмертний підкреслив, що ухилення від арешту російського диктатора може спричинити негативні наслідки. За його словами, ускладнення відносин із Міжнародним кримінальним судом (МКС) може поставити під сумнів членство монгольського судді в МКС, а також статус Монголії як підписанта Римського статуту. Ці думки він висловив у коментарі для YouTube-каналу РБК-Україна.

Він визнає, що навіть у разі затримання Путіна з'являться труднощі з його транспортуванням до Гааги. Монголія не має доступу до моря і межує з Росією та Китаєм. "Уявімо ситуацію, що його затримали. Але як його доставити далі? Через Китай не пропустять, через Росію - тим більше, а іншого шляху немає, підземний шлях ще не винайшли," - зазначив він.

Виключення з МКС було б виправданим, якщо така процедура взагалі існує. Адже який сенс присутності Монголії, якщо вона не дотримується своїх зобов'язань, запитує Аліна Гриценко.

Ще одна можливість - розрив дипломатичних відносин. Проте, на її думку, це крайній захід, до якого Україні навряд чи варто вдаватися.

"Монголія продовжує бути для нас привабливою країною з багатими перспективами для співпраці. Вона демонструє значну підтримку України на політичному рівні. Серед монгольської політичної еліти є ті, хто відкрито засуджує російську агресію. Ба більше, Монголія закликала бурятів і калмиків, які є частиною РФ, уникати мобілізації, обіцяючи їм притулок", – зазначає експерт.

Ще однією можливістю можуть стати міжнародні санкції. Проте Монголія прагне урізноманітнити свої зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні зв'язки, і інтерес з боку багатьох держав до неї зріс. Наприклад, Франція після перевороту в Нігері шукає нове джерело урану для своїх атомних електростанцій, і втрата потенційного партнера в цій сфері була б дуже рішучим і складним кроком.

"Гриценко зазначила, що рішення не заарештовувати Путіна фактично підриває міжнародне право, до ефективності якого вже існують певні претензії. Вона підкреслила, що питання санкцій є дуже складним і має бути обговорене на багатосторонніх платформах, таких як ООН."