Російські спеціальні підрозділи на території України: еволюція стратегій командування РФ.

На напрямку Покровська, очевидно, командування противника намагається підвищити темпи та масштаби своїх наступальних операцій. Проте традиційні для російських командирів тактичні методи досягнення цієї мети (збільшення кількості бронетехніки у передових підрозділах, що залучається до атакуючих дій, а також посилення артилерійсько-авіаційної підтримки наземних сил) не завжди приносять очікувані результати.

З метою забезпечення комфортних і сприятливих умов для просування своїх передових формувань у зонах відповідальності 2-ї та 41-ї загальновійськових армій (ЗВА), командування ворога планує активно використовувати так звані "агентурно-бойові" групи. Ці групи були раніше інфільтровані в тил Збройних Сил України і складаються з розвідувальних підрозділів та частин спеціального призначення, які діють у зонах 2-ї та 41-ї загальновійськових армій.

Основними завданнями для таких груп російським командуванням визначено:

Для досягнення бажаного результату, російське командування, очевидно, планує в найближчій перспективі активувати ряд спеціально сформованих "рейдових груп". Ці групи складатимуться з об'єднаних тактичних підрозділів (батальйонів) обох бригад СпП, які входять до складу загальновійськових армій. Передбачається, що вони здійснюватимуть свої операції на швидкісному та високопрохідному транспорті або бойовій техніці.

На перший погляд, у цьому немає нічого дивного. Російське військове керівництво й раніше активно залучало свої сили спеціального призначення в ході значних наступальних операцій.

Зокрема, обидві вищевказані бригади СпП (3-тя і 24-та обр СпП) вважаються одними з найактивніших на фронті, що зазнали достатньо значних, як для формувань СпП, втрат: одна бригада (3-тя обр СпП) втратила вбитими та пораненими понад 200 в/сл, інша (24-та обр СпП) -- більш ніж 330 в/сл.

Однак уперше противник збирається все це задіяти настільки масовано й концентровано (СпП+військова розвідка) у порівняно вузький смузі. Як на мене, це свідчить про досить важливе значення, яке надає російське командування наступальним діям саме УВ "Центр".

Ймовірно, противник готується до чергового етапу вдосконалення системи оперативного управління військами на низці операційних напрямків.

Зокрема, передача Торецького напрямку 51-й загальновійськовій армії (ЗВА), яка раніше відома як "1-й армійський корпус" (АК) так званої "народної міліції" (нм) "ДНР", що безпосередньо межує зі зоною дії 3-ї ЗВА (колишньої "2-й АК" нм "ЛНР"), очевидно, вказує на намір створити спільне угруповання військ (УВ) під якоюсь типовою назвою, на кшталт "Донбас" або подібною.

Одночасно, ймовірно, 51-ша Збройна Вазова Армія разом із Торецьким напрямком буде вилучена з підпорядкування УВ "Центр", тоді як 3-тя ЗВА, у свою чергу, з Краматорським напрямком -- з УВ "Юг".

Враховуючи, що в смузі УВ "Центр" противник, який наразі активізував наступ у Покровському напрямку, також розширив свої дії на Курахівський напрямок, а 3-тя ЗВА, що входить до складу УВ "Юг", фактично здійснювала бойові дії в "передмістях" північніше Торецького напрямку, таке переформатування виглядає цілком обґрунтованим та доцільним.

Здається, що обидві "армії" отримають нову єдину командну структуру. Раніше цю роль виконувала 8-ма Збройна сила противника разом із його "Південним військовим округом" (ЮВО). Тепер, ймовірно, планується створення нового "Донбаського військового округу" з власним штабом і командуванням, а також військовим угрупованням на передовій.

Також цілком можливо, що заради більшої концентрації зусиль і покращення рівня управління військами та їхньої взаємодії буде "переформатоване" саме УВ "Юг", яке зараз сконцентрувалося на Вугледарському (або, краще сказати, Курахівсько-Вугледарському) напрямку.

На цей час "в інтересах" саме УВ "Юг" діють такі сили й засоби:

Крім 8-ї Збройної Військової Асамблеї, всі інші підрозділи не належать до південного регіону (Южного військового округу), а походять з "східних" територій — Сахаліну, Забайкалля, Тихоокеанського флоту тощо (точніше, з "Східного військового округу"). Було б логічно, щоб ці підрозділи входили до складу УВ "Схід", а не УВ "Південь". Або ж 8-ма ЗВА, яка формально належить до ЮВО, могла б приєднатися до 18-ї та 58-ї ЗВА ЮВО в рамках УВ "Дніпро", що в свою чергу могло б призвести до скорочення УВ "Південь".

Наскільки я розумію, перебування 8-ї ЗВА саме на Донецькому та Маріупольскому напрямках було обумовлено тим фактом, що до її складу свого часу входили сформовані на Донбасі "народно-милицейские" 1-й та 2-й АК. Але зараз це окремі самостійні загальновійськові армії, тож перебування 8-ї ЗВА "поза межами" свого "рідного" округу, або, краще сказати, смуги дії УВ "Днепр" викликає, скажімо так, певні питання.

Коли я говорю про перетворення УПРАВЛІННЯ (КОМАНДУВАННЯ) різних УВ, їхніми зонами діяльності, а також згадую номери підрозділів і об'єднань, які входять або виходять зі складу, варто враховувати, що за такими змінами часто стоїть необхідність виконання великого обсягу робіт із ПРАКТИЧНОГО переміщення військ. Це включає у себе не лише облаштування нових командних структур, "вертикалей", штабів і тилових органів на нових місцях, але й багато інших важливих аспектів.

Отже, перенесення однієї мотострілецької бригади (або полку) з одного військового складу до іншого насправді передбачає переміщення всіх її підрозділів, штабів, а також бригадного командування, тилових служб, запасів і ресурсів, які належать батальйонам та дивізіонам. Це означає величезну кількість особового складу, озброєння та техніки, а також багатьох інших елементів.

А тепер уявіть, що означає перемістити (перегрупувати) ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВУ АРМІЮ, або й більшість військ (сил) округу. Тому, коли росіяни починають "возитися" із своєю структурою командування (управління) на різних значних рівнях (дивізія -- армія\армійський корпус -- округ), це відбувається "не від хорошого життя". У більшості випадків, це ну дуже гостра необхідність\потреба.

Стан резервів противника (мається на увазі так званий "оперативний резерв першої черги", тобто готовий до введення у бій протягом 24-х годин) на низці напрямків свідчить про те, що командування противника, по суті, вже ввело у бій на цих напрямках більшу частину того, що планувало...

Я не буду наводити детальний перелік підрозділів і частин, що входять до резерву певного угруповання противника (про з'єднання навіть не варто згадувати, адже їх взагалі немає в резерві, максимум, що можна знайти — це неповноцінний полк). Ось лише один приклад. На Торецькому напрямку тривають безперервні штурми та атаки, і ворог намагається пробитися через центр міста Торецьк. А в резерві 51-ї "армії", що бере участь у цих боях, є лише один мотострілецький батальйон 132-ї омсбр. Його особовий склад складає менше 300 військовослужбовців, а також є 3 бойові броньовані машини та 3 гармати (підозрюю, що з якихось причин вони не ведуть вогонь). Це, так би мовити, "оперативний резерв першої черги".

Отже, все, що демонструє ознаки активності в рамках 51-ї Збройної Сили, вже відправлено на штурм Торецька та Неліпівки й безжально використовується російським командуванням у численних атаках та штурмах. Таке ставлення стосується НЕ лише 51-ї ЗВА, а й інших підрозділів та угруповань противника, які поповнюють свої ряди.

Іншими словами, російське командування не залишає нічого "в резерві", адже всі ресурси відразу відправляються в бій. Тому я вважаю, що жовтень, а можливо й листопад, стануть періодом найвищого напруження сил обох сторін у рамках кампанії 2024 року.