Тетяна Висоцька: Військовий трофей: як мешканець Садового захопив російський зенітний ракетний комплекс і приховав його під ліжком -- Блоги | OBOZ.UA

Під час окупації він захопив у російських військових зенітний комплекс Ігла і приховав його під своїм ліжком. Коли наші сили увійшли до села, він передав їм цей здобуток.

В даний момент цей чоловік разом з родиною практично оселився у підвалі. Сам підвал, що виглядає досить акуратно, зображений на фото, так само як і снаряд, який потрапив у їхній двір.

Різноманітні калібри зараз літають над ним, як хмари. Це село регулярно фігурує у військових звітах. Багаторазово потерпаюче село Садове, розташоване поблизу Херсона, на зв’язку.

Для мене ці свідчення мають велике значення, оскільки в них є згадка про сусіднє село, яке тісно пов'язане з батьківською дачею та безліччю моїх спогадів.

Це збірка трьох розмов протягом тижня. Читайте, знайте і поширюйте.

У нас щодня дуже гучно, але ці три дні просто жахливі. Нас обстрілювали навіть вночі. У сусідньому селі, Микільському, теж було страшно — там спочатку накрили Градами, а потім, як вишенька на торті, прилетіла крилата ракета. Вона така цікава, розміром з мене, але коли вона летить, видає жахливий свист. По радіо повідомляли про пожежі в Микільському, там два дні поспіль горіло. Пожежники до нас не приїжджають. Нам відразу сказали, що не варто чекати. Ніхто не приїде — ні газівники, ні хто інший. А от коли газова труба була пошкоджена, до мене завітали тільки через півроку. Я сказав хлопцям: «Я вже все зробив, але перевірте, будь ласка».

Газ у нас є, води нема, світла нема з 6 листопада 22 року. Воду нам дають по пару годин, але вона технічна, нас попередили, що пити не можна. Питну нам привозять. Нам на кожного дали по 20 літрів води, привозять, як домовляться, наша староста.

Сьогодні до нас доставили будівельні матеріали: ОСБ плити, рейки та дошки для стропил. Щось можна вибрати, проте майже все село залишилося без дахів, а матеріалів привезли, по суті, лише на два будинки.

Протягом усього часу у нас сталося два влучення – одне в двір, інше під двір. Коли відбувається приліт, ми викликаємо військових, і вони просто прибирають снаряди.

На тому березі все палає, я радію. Щось нове нам привезли, зранку пʼю каву, а тут ракети, шшух, шшух, ух, краса.

Щодо теми окупації – це окрема розмова, яку не варто обговорювати по телефону. Та й у селі все ще є чимало сепаратистів. Але не біда, кожному питанню свій час.

Сьогодні порадувало, що в основному ми гатили, лише один приліт до нас був.

Ніхто нічого не оголошує офіційно, але відомо лише одне – ми присутні там (лівий берег). Мені цього достатньо, тому я закликаю односельців: давайте зробимо це.

Причому я скільки бачив російської арти, нашої жодної, але звідкись же сильно гатять!

...У нас все так само, жартуємо, що не маємо часу на прання шортів. Сьогодні таке сталося, що ледь не потрапили в халепу — думав, вийдемо з підвалу, а будинку вже не існує. Настільки сильно прилітало, що... моя мама хропить гучніше, ніж усе, що падає. І я навіть не знаю, що більше заважає мені спати!

У нас все проходить за графіком: сніданок, обід і вечеря. Але вночі на нас обрушився потужний удар, і я навіть не зрозумів, чим це було. Таке вперше — я не зміг відрізнити звуки. Лише почув вихід, а за мить вже і прийшло. Відчуття, ніби нас обстрілюють з танка. Реально, минула лише секунда, і все — раптовий гучний вибух. Коли стався останній удар, я подумав, що він розірвався прямо у моєму дворі. Камені і уламки посипалися по підвалу і дверях, і я вже почав думати, що це дійсно прилітало до нас. Вийшов подивитися, а, на щастя, всі живі.

Вчора цілий день займалися розвантаженням лісу, а сьогодні перейшли на воду й мінеральну. У нас тут, блін, мінералки ціла купа! Можна було б просто залити себе. Сьогодні мені пропонували два "паки", але я сказав, що не зможу осилити стільки, тож попросив один. Інший нехай передадуть дітям Палестини.

Протягом останніх кількох днів у селі було зруйновано два будинки, а дахи зірвано. Схоже, що й окупантам привезли щось суттєве.

А в мій же будинок, у мій підʼїзд у Херсоні прилетіло, добре розх@рачили, були загиблі, люди розповідали.

Але передайте всім, що ми тримаємося і боремося.

Якщо у вас є щось важливе для поділу, не соромтеся звертатися до мене — я готовий це опублікувати. Світ повинен дізнатися правду про цю війну.