Верховный Суд подтвердил законность наложенного штрафа налоговыми органами за отсутствие документа, подтверждающего расчетные операции при продаже алкогольных напитков.

Государственная налоговая служба сообщает, что Верховный Суд поддержал позицию налоговой относительно правомерности принятия штрафных санкций за невыдачу соответствующего расчетного документа, подтверждающего выполнение расчетных операций при реализации спирных напитков.

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийняття штрафних санкцій, які застосовані за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР та на підставі пункту 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР.

Позивачу були накладені штрафні санкції за те, що не було надано належного розрахункового документа, який підтверджує проведення фінансових операцій при продажу алкогольних напоїв. Контролюючий орган стверджує, що в розрахункових документах не містилися необхідні реквізити марок акцизного податку (зокрема, цифровий код штрихового коду марки акцизного податку на алкоголь), що робить ці документи непридатними для визнання їх розрахунковими.

Відсутність обов'язкового реквізиту, такого як код товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД, у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання, що є платником акцизного податку, а також відсутність цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, позбавляє цей документ статусу розрахункового. У зв'язку з цим, процес створення, друку та надання покупцеві такого документа з вказаними недоліками не може розглядатися як відповідне виконання вимог, встановлених пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в даному випадку документи, що стосуються продажу алкогольних напоїв, не можуть бути визнані розрахунковими. Це пов'язано з тим, що в них відсутній ключовий реквізит – цифровий штрих-код акцизної марки на алкоголь. Відповідно, контролюючий орган правильно оцінив ці обставини як порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що є підставою для накладення фінансових санкцій згідно з пунктом 1 статті 17 цього ж закону.

Враховуючи суть аргументів та підстав для касаційного оскарження, подана скарга не містить жодних заперечень або коментарів стосовно виявленого контролюючим органом факту неналежного виконання позивачем обов'язків, визначених у пункті 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Зокрема, йдеться про ненадання отримувачу товару обов'язкового розрахункового документа відповідного формату та змісту на повну суму проведеної транзакції, оформленого в паперовій та/або електронній формі, з обов'язковим зазначенням цифрового значення штрихового коду акцизного податку на алкогольні напої.

Згідно з рішенням Верховного Суду, ухваленим Касаційним адміністративним судом 9 вересня 2024 року у справі № 640/18036/19, касаційну скаргу позивача не задоволено. При цьому постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року залишена без змін.