Чорнобильська атомна станція: які перспективи для сховища радіоактивних відходів?

Невдовзі на Чорнобильській атомній електростанції планується виконати ряд важливих заходів, спрямованих на покращення безпеки та оновлення інфраструктури станції.

Тиждень тому підписано Грантову угоду №3 між Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ДСП "Чорнобильська АЕС". Вона передбачає фінансування ключових робіт, спрямованих на підвищення безпеки та модернізацію об'єктів ЧАЕС.

"Одним із основних напрямків роботи, що фінансуватиметься за цією угодою, є модернізація СВЯП-1 (сховища з відпрацьованим ядерним паливом - ред.). Зараз у цьому сховищі тимчасово зберігається відпрацьоване ядерне паливо з перших трьох енергоблоків Чорнобильської АЕС. Основні завдання модернізації критично важливі для забезпечення безпеки об'єкта, враховуючи необхідність тривалого зберігання цих небезпечних відходів і труднощі, що виникли через військові дії на території України", - повідомила пресслужба ДСП "Чорнобильська АЕС".

Угода також передбачає фінансування створення вакуумної випарної установки для поводження з радіоактивно забрудненою водою, що дозволить зменшити обсяги радіоактивних відходів та забезпечити очищення води для технологічних потреб ЧАЕС.

Фінансові кошти, призначені для цих цілей, будуть накопичуватися на Рахунку міжнародного співробітництва з питань Чорнобиля (РМСЧ), який був заснований у листопаді 2020 року за ініціативою українського уряду. Управління цим рахунком здійснює Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

У 2022 році, після захоплення Чорнобильської зони відчуження російськими військами, обсяги завдань, які потребують фінансування з Рахунку міжнародного співробітництва, були розширені з метою підтримки відновлення безпеки в цьому регіоні.

"Російська військова окупація Чорнобильської зони відчуження у березні 2022 року не лише завдала шкоди інфраструктурі на цьому майданчику, але й залишила складну операційну спадщину для однієї з найбільш уразливих ядерних станцій у світі. ЄБРР має давнє зобов'язання підтримувати зусилля з виведення з експлуатації та безпеки Чорнобильської АЕС, і ми сповнені рішучості гарантувати, що значний прогрес, досягнутий протягом багатьох років завдяки міжнародній співпраці, не буде втрачений. Ратифікація рамкової угоди, додаткова донорська підтримка та зобов'язання щодо нового траншу проєктів є важливим підтвердженням поновленої цієї міжнародної підтримки безпеки в Чорнобилі", - зазначив директор Департаменту ядерної безпеки ЄБРР Бальтазар Ліндауер.

У рамках цієї співпраці також планується фінансування заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки об'єкту "Укриття" та забезпечення надійної експлуатації нового безпечного конфайнменту (НБК-ОУ). Цей конфайнмент, виконаний у формі арки, спроектований для витримування екстремальних погодних умов, таких як смерчі, сильні снігопади та статичні навантаження, що діють на укриття.

Міжнародна спільнота висловила готовність підтримати Україну для довгострокової ядерної безпеки. І на засіданні Асамблеї донорів РМСЧ Норвегія оголосила про додатковий внесок на цей рахунок 5,6 млн євро, Велика Британія пообіцяла виділити 6,3 млн євро, Бельгія - близько 200 тисяч євро, а Європейська комісія - 2 млн євро. Зараз усього на балансі рахунку - 15,2 млн євро, призначених для робіт у Чорнобилі.

Після трагедії на атомній електростанції було створено 40 різних проектів для відновлення зони Чорнобиля, і лише в цьому році їхнє фінансування досягне принаймні 15 мільйонів євро.

24 лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення, Чорнобильська АЕС однією з перших потрапила під окупацію. Озброєні люди з важкою технікою захопили станцію, її персонал і охоронців.

"Українська сторона не мала контролю над станцією. Лише завдяки відвазі працівників вдалося уникнути серйозних наслідків. Ці люди забезпечили безпеку об'єкта, адже невідомо, які дії могли б вчинити росіяни," - підкреслив заступник начальника Департаменту протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Тарас Семків.

Згідно з Додатковим протоколом до Женевських конвенцій, прийнятим у 1977 році, об'єкти критичної інфраструктури, такі як греблі, дамби та атомні електростанції, мають особливий рівень захисту. Використання цих об'єктів у військових цілях та розміщення там військових сил категорично заборонено. Проте, Росія знову демонструє відверте нехтування міжнародними нормами.

"РФ нехтує всіма нормами міжнародного гуманітарного права, дозволяючи собі захоплювати об'єкти, які містять небезпечні сили: Чорнобильську АЕС, потім Запорізьку АЕС. Значну роль тут відіграють представники Росатому", - уточнює Семків.

Як стверджує, ці дії мають характер запланованих і скоординованих дій з боку представників Росатому та військово-політичного керівництва Російської Федерації. Цим особам вже надіслано повідомлення про підозру у порушенні законів і звичаїв війни.

Серед осіб, які потрапили під підозру, виявився заступник генерального директора з безпеки Акціонерного товариства "Провідний проектно-дослідницький та науково-дослідницький інститут промислової технології" Росатому. Під час окупації Чорнобильської АЕС він знаходився на станції та відповідав за розграбування об'єкта під час відступу.

"На території знаходилося спеціалізоване обладнання, призначене для застосування в атомній енергетиці та забезпеченні безпеки атомних станцій, а також автомобільна техніка та інші активи. Він відповідав за визначення, які саме об'єкти підлягають вилученню. Видавав інструкції військовим, які завантажували обладнання на свою техніку і транспортували його через Білорусь до Росії. Очевидно, що це обладнання буде використано Росатомом у сфері атомної енергетики, оскільки його застосування в інших сферах є неможливим. Все, що не вдалося демонтувати, було знищено. Загальна сума збитків оцінюється в 1 038 904 947 гривень", - зазначив прокурор.

Генеральна прокуратура також оголосила про підозри щодо трьох російських військовослужбовців з командного складу, які безпосередньо брали участь у плануванні та реалізації атаки на Чорнобильську атомну електростанцію.

Виявлення військових злочинців стало можливим завдяки даним з камер спостереження, свідченням співробітників та представників Національної гвардії, які стали заручниками на станції. У результаті цих дій вдалося ідентифікувати 53 особи, серед яких 5 представляють Росатом, 11 - журналісти (двоє з них вже загинули в зоні конфлікту), і 37 - це військовослужбовці з Росії.

"Вони підлягатимуть судовому переслідуванню в наших національних судах. Ми співпрацюватимемо з правоохоронними органами інших країн для вжиття необхідних заходів щодо них за кордоном, таких як арешт, конфіскація активів або затримання, якщо вони виїдуть з країни. Сподіваємося на створення Трибуналу для розслідування злочинів агресії – частина цих осіб може бути притягнута до відповідальності в рамках цього Трибуналу", – зазначив Семків.

Нагадаємо, що багато хто з російських окупантів під час захоплення Чорнобильської АЕС відвідував надзвичайно радіоактивну територію - Рудий ліс, рили там окопи та й взагалі поводилися необачно. Наприклад, відомо, що там вони вполювали лося та з'їли його. А, згідно з опублікованими Військово-медичною службою РФ даними, вже 30 березня була зафіксована перша смерть російського військовослужбовця від променевої хвороби. Ще близько 100 осіб госпіталізували до Білоруського Республіканського науково-практичного центру радіаційної медицини та екології людини в Гомелі. З них 76 були у дуже важкому стані.

31 березня, внаслідок страху перед променевою хворобою, окупанти залишили станцію та вирушили до Білорусі в двох колонах. Проте, вони не забули прихопити з собою вкрадені комп'ютери, чайники, кавоварки, контейнери з різними речами, а також пограбували сусідній готель, що розташовувався неподалік від АЕС.