Ердоган має намір повернути Крим: чи зможе президент Туреччини сприяти Україні у відновленні контролю над анексованим півостровом?

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив думку, що Крим, згідно з нормами міжнародного права, має бути повернений Україні, а конфлікт повинен закінчитися "справедливим миром". Як ці висловлювання співвідносяться з акцентованими дружніми стосунками Ердогана з Путіним, візит якого очікується в Анкарі, розглянув журнал Фокус.

Реджеп Таїп Ердоган висловив підтримку ідеї повернення Криму Україні, зазначивши, що це є вимогою міжнародного права. Виступ президента Туреччини відбувся під час чергового саміту "Кримської платформи". Як відомо, цей форум було засновано президентом Володимиром Зеленським у 2021 році з метою розробки "ефективних рішень" для повернення півострова під контроль України.

Реджеп Таїп Ердоган, який звертався до учасників нинішнього зібрання по відео зв'язку, серед іншого, зазначив, що анексія Криму, "посилила страждання", зокрема, і кримсько-татарського народу. "Підтримка Анкарою територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України залишається незмінною", -- акцентував він, додавши, що повернення півострову до складу України є вимогою міжнародного права.

Крім того, турецький глава держави висловив надію, що війна, розпочата Російською Федерацією, закінчиться "стабільним і справедливим миром, що ґрунтується на територіальній цілісності, суверенітеті та незалежності України".

Наразі Ердоган, який від імені Туреччини нещодавно подав заявку на вступ до БРІКС, збирається до Казані, де 22-24 жовтня пройде саміт цієї організації. Поряд з тим, поки що так і немає ясності щодо візиту Володимира Путіна до Туреччини, який був анонсований ще до президентських виборів у РФ.

Згідно з останніми новинами, Москва звернулася з проханням про супровід борту №1 винищувачами. Однак ця ситуація викликала серйозні труднощі, оскільки винищувачі з країни, яка не є дружньою, потрапляють у зону дії систем протиповітряної оборони НАТО. Наразі не зовсім зрозуміло, як діяти в таких умовах. Проте, за повідомленнями деяких російських ЗМІ, справжньою причиною "дуже складної та закритої" підготовки візиту Путіна є не стільки запит на винищувачі, скільки публічні заяви Туреччини щодо Криму, які підкреслюють її незгоду з тією конфігурацією російських кордонів, що її постійно оголошує Кремль.

Між тим експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що Ердогану й надалі вдаватиметься лавірувати між Києвом та Москвою. Що ж стосується бажання Туреччини виступати у ролі посередника в питанні врегулювання російсько-української війни, то тут думки експертів докорінно розійшлися.

Політолог Олексій Кошель у бесіді з Фокусом зазначає: "По-перше, важливо усвідомлювати, що дружба, заснована лише на взаємних інтересах, навряд чи може вважатися справжньою. Ердоган, який час від часу називає Путіна своїм другом, є потужним політичним гравцем, що позиціонує себе як самодостатній регіональний лідер. Це означає, що Ердоган постійно прагне підкреслити свою геополітичну значущість, яка перевищує лише його роль президента Туреччини. Саме тому його вплив на процеси врегулювання російсько-українського конфлікту, а також питання деокупації Криму, є вкрай важливим".

Наголошуючи на тому, що Ердоган може стати серйозним суперником для Путіна, експерт зазначив: "Я пам'ятаю, як під час одного з візитів Ердогана до Москви його фактично принизили, адже зустріч виявилася зовсім безрезультатною. Поведінка кремлівських господарів чітко демонструвала зневагу до високого турецького гостя. Після цього, всього через кілька тижнів, Анкара ухвалила рішення про відмову росіянам у будівництві атомної електростанції на своїй території. Це не просто відповідь, а відчутний удар по Росії, адже атомна енергетика пов'язана не лише з економічними вигодами, а й із довготривалими зобов'язаннями. Таким чином, видно, що Ердоган здатен дати жорстку відсіч Кремлю. Тому важливо залучати його до мирного процесу та до переговорів з приводу різних аспектів війни."

Реджеп Таїп Ердоган, переконаний Олексій Кошель, чудово розуміє, що у відносинах з Путіним будь-який прояв слабкості чи страху сприймається як автоматичне фіаско.

"Путін рахується з сильними суперниками, а також з тими, хто може його поставити на місце, а не танцює під кремлівську дудку. Ердоган - не танцюрист і вміє ставити Путіна на місце. Тому позиція президента Туреччини щодо Криму зокрема, була, є і, переконаний, буде залишатися незмінною", -- підсумовує політолог.

Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький в інтерв'ю для видання «Фокус» підкреслює, що позиція Ердогана щодо Криму залишається незмінною. Він вважає, що цим турецький лідер демонструє Путіну, що той більше залежить від нього, а не навпаки. Туреччина продовжує відігравати важливу роль у реалізації «сірого імпорту», що має велике значення для Москви. У разі перемоги України у війні та деокупації Криму, Туреччина може змінити свою позицію і оголосити, що завжди підтримувала Україну в питанні Криму.

Зазначивши, що президент Туреччини у конфлікті між Росією та Україною діє з двох сторін, експерт зауважив: "Якщо після виборів 2028 року Ердоган залишить пост президента, і до влади прийде один із опозиційних лідерів, це призведе до змін. Позиція Анкари стане більш проєвропейською та пронатівською, а підтримка України значно активізується".

Обговорюючи можливості Реджепа Таїпа Ердогана стати посередником у мирних переговорах між Києвом і Москвою, політолог висловив такі думки: "Насправді, Туреччина, яка постійно намагається позиціонувати себе як міжнародний гравець через заяви Ердогана, є частиною так званого Глобального півдня. При цьому ця країна стикається з серйозними економічними труднощами, включаючи високий рівень інфляції, які Ердоган не може вирішити. Незважаючи на всі його зусилля, реалії залишаються незмінними: геополітичний вплив Туреччини є, м'яко кажучи, обмеженим. Тому, ймовірніше за все, в ролі посередників у конфлікті між Росією та Україною виступлять Індія чи Китай, які мають значно більший вплив на міжнародній арені."

Олексій Голобуцький зазначає, що Туреччина свого часу активно просувала зернову угоду на міжнародній арені, представляючи її як величезне досягнення. Проте, насправді українські безпілотники та ракети "тихо, без зайвого розголосу, роблять значно більше для забезпечення безпеки в Чорному морі".