Саудівський проект, який вважається знаковим для століття, стикається з викликами.
Коли 2015 року Ер-Ріяд представив програму Saudi Vision 2030 ("Бачення 2030") щодо радикальної диверсифікації та модернізації економіки країни, багато спостерігачів були вражені її масштабами і сміливістю - настільки амбітними були плани. Колосальний саудівський проєкт, націлений на зниження залежності від нафти, передбачав будівництво і гірськолижної траси в пустелі, і цілого міста суто для спорту і розваг, і нового мегаполісу Неом посеред пустелі - без автомобілів і вуглецевих викидів.
Програма "Бачення 2030" покликана трансформувати міжнародний імідж Саудівської Аравії. У рамках окремих ініціатив виявляються елементи модернізації в країні, що дотримується релігійно-консервативних традицій, під авторитарним керівництвом королівської родини, яка не визнає політичну та соціальну опозицію.
Однак з 2015 року ситуація серйозно змінилася - тож останніми місяцями вже кілька саудівських урядовців виступили з роз'ясненнями, як будуть скорочені масштаби програми. Ще в грудні минулого року міністр фінансів Мохаммед аль-Джадаан оголосив, що реалізація деяких проєктів відкладається. Пізніше, у квітні, на конференції Світового економічного форуму в Ер-Ріяді він пояснив, що Саудівська Аравія пристосовується до поточних обставин. Наприклад, один із найважливіших проєктів Неом - дзеркальна мегабудівля, наддовгий хмарочос у пустелі під назвою "Лінія" (The Line) - спочатку планувалося збудувати завдовжки в 170 кілометрів, тепер же його мають реалізувати лише завдовжки трохи більше ніж два кілометри.
Це вже не перше оновлення планів щодо Неоми. Наприклад, терміни завершення будівництва зазнали змін: якщо раніше проєкт планувалося закінчити до 2030 року, тепер його реалізація, ймовірно, затягнеться ще на два десятиліття. Згідно з первісними оцінками, витрати мали становити приблизно 500 мільярдів доларів (468 мільярдів євро), але експерти вважають, що загальний бюджет може зрости до двох трильйонів доларів (1,87 трильйона євро).
Досліджуйте також: Чи здатна Саудівська Аравія стати посередником у переговорах між Україною та Росією?
Інші аспекти "Бачення 2030" з часом змінюються, відходячи від початкових планів. Деякі з найбільш амбіційних ініціатив передбачали залучення іноземних інвесторів до Саудівської Аравії, але реалізація цього завдання виявилася складнішою, ніж очікувалося. Обсяги прямих іноземних інвестицій поки що не досягли запланованих показників. На думку аналітиків, причинами для сумнівів інвесторів є політична нестабільність у регіоні, зокрема, конфлікт між Ізраїлем та терористичною організацією ХАМАС у Секторі Гази, а також непрозорість законодавства Саудівської Аравії. Спочатку Ер-Ріяд був готовий взяти на себе значну частину інвестицій у рамках "Бачення 2030", однак наразі виглядає так, що королівство змушене покривати більшість витрат самостійно. Основна частина фінансування надходить із Суверенного фонду Саудівської Аравії (PIF), одного з найбільших суверенних фондів у світі, який формується за рахунок доходів від продажу нафти.
У березні уряд королівства передав PIF вісім відсотків своїх акцій у державній нафтовій компанії Aramco. Це означає, що тепер цей фонд володіє 16 відсотками акцій держконцерну, вартість якого оцінюють у два трильйони доларів (1,871 трильйона євро) - це четверта за вартістю компанія у світі. Однак критики зазначають, що хоча PIF управляє портфелем активів вартістю 940 мільярдів доларів (879 мільярдів євро), у його розпорядженні перебувають ліквідні кошти обсягом всього 15 мільярдів доларів (близько 14 мільярдів євро).
Аналітики вважають, що проєкти "Бачення 2030" мають значну вразливість через свою залежність від коливань цін на нафту. Згідно з даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), для успішної реалізації цієї програми, Саудівська Аравія потребує, щоб ціна на нафту залишалася на рівні приблизно 96 доларів (89,8 євро) за барель. Примітно, що в січні ціна бареля сирої нафти, яка часто слугує барометром для нафтового ринку, становила близько 70 доларів, а до середини року вона піднялася лише до 81 долара.
У червні агентство Bloomberg повідомило, що Саудівська Аравія вперше за понад десять років стала провідним емітентом облігацій серед країн, що розвиваються, випередивши при цьому Китай. Державні облігації використовуються для фінансування державних витрат; це форма позики, за якою уряд країни-емітента зобов'язується виплачувати відсотки власникам облігацій. З метою покриття дефіциту прямих іноземних інвестицій, Саудівська Аравія в даний час залучає більше таких позик, ніж будь-коли раніше, згідно з інформацією Bloomberg.
"З огляду на сукупність чинників, можна дійти висновку, що Саудівська Аравія наразі певною мірою жонглює доступними їй інструментами економічної політики", - каже Роберт Могельницький з вашингтонського Інституту арабських держав Перської затоки. Він, однак, не вважає ситуацію з "Баченням 2030" ані настільки вражаючою, ані настільки катастрофічною, як це іноді зображають: "Реальність десь посередині"
Окремі елементи державної програми реалізуються успішно. Як свідчить проміжний звіт, опублікований у лютому американським фінансовим інститутом Citigroup, досягнуто "значного прогресу" у таких сферах, як частка жінок на ринку праці, відсоток корінного населення серед власників житла, а також доходи з економічних секторів, які не пов'язані з нафтовою індустрією.
У середині червня експерти Міжнародного валютного фонду, перебуваючи в Саудівській Аравії, зробили висновок про успішність "безпрецедентних" економічних реформ, які відбуваються в країні. Вони також відзначили позитивні зміни в "пріоритетах витрат" у контексті ініціативи "Візія 2030".
Загалом, на думку Роберта Могельницького, позиції саудитів щодо реалізації програми "Бачення 2030" наразі не найсильніші, але в запасі в них ще не закінчилися козирі: "Вона поклала початок серйозним фундаментальним змінам у соціально-економічній траєкторії Саудівської Аравії. Але попереду ще дуже багато роботи".
