Судьи Конституционного суда Украины приняли участие в образовательном событии, посвящённом теме "Решение Европейского суда по правам человека по делу 'Украина против России по Крыму'". В мероприятии также было представлено видео.

В рамках просветительской инициативы прошло мероприятие, посвященное решению Европейского суда по правам человека в межгосударственном деле "Украина против России (по Крыму)". В этом событии приняли участие судьи Конституционного Суда Украины: Виктор Городовенко, Алла Олейник, Олег Первомайский и Галина Юровская. Главным докладчиком выступил Николай Гнатовский, судья Европейского суда по правам человека. Также на мероприятии присутствовал ректор Национальной школы судей Украины Николай Онищук, а также представители НШСУ, научных и образовательных учреждений.

Під час заходу суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський повідомив, що 25 червня 2024 року ЄСПЛ публічно оголосив своє рішення в першій із чотирьох міждержавних справах "Україна проти Росії (щодо Криму)", що стосується заяв № 20958/14 та № 38334/18. У цьому рішенні Суд виявив численні та систематичні порушення прав людини, які мали місце в Криму після його незаконної анексії Російською Федерацією, починаючи з лютого 2014 року. Зокрема, йдеться про порушення прав українських політичних в'язнів, етнічних українців і кримських татар, які протестували проти російської окупації.

Суддя пояснив механізм звернення до ЄСПЛ, розуміння поняття "міждержавна справа", розкрив суть заяв у цій справі, сфокусував увагу на основних позиціях ухваленого рішення та тих статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що зазнали порушень.

Європейський суд з прав людини визнав скарги українського Уряду щодо наявності адміністративної практики Російської Федерації, що порушує Конвенцію та її протоколи, прийнятними за більшістю статей, зазначених Україною.

Зокрема, ЄСПЛ у рішенні встановив, що мало місце існування адміністративної практики щодо:

- зникнень українських військових, етнічних українців, кримських татар та відсутність ефективного розслідування цих випадків (стаття 2 Конвенції);

- жорстокі дії, незаконне утримання українських військовослужбовців, політичних в'язнів, представників етнічної української спільноти, кримських татар, журналістів (статті 3, 5 Конвенції);

- Неправомірне впровадження російського законодавства в Криму призвело до того, що суди в Автономній Республіці Крим, починаючи з 27 лютого 2014 року, не можуть вважатися законними відповідно до статті 6 Конвенції.

- примусове надання російського громадянства, несанкціоновані обшуки приватних квартир (стаття 8 Конвенції);

Ось унікалізований варіант вашого тексту: - репресії, переслідування та вилучення майна релігійних спільнот, які не є частиною Російської православної церкви; припинення роботи українських засобів масової інформації; заборона на проведення публічних заходів та арешти їх організаторів (статті 9, 10, 11 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав на численні порушення прав людини, які регламентуються статтями протоколів до Конвенції. Зокрема, йдеться про випадки експропріації (націоналізації) майна у цивільних осіб та приватних компаній без належної компенсації, заборону викладання української мови в освітніх закладах, а також переслідування дітей, які розмовляють українською. Суд також звернув увагу на обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною та дискримінацію кримських татар.

У цій справі Європейський суд з прав людини виявив складову "офіційного терпіння" з боку держави-відповідача, яка несе відповідальність за адміністративні порушення Конвенції.